Чиста продукція - це новостворена вартість, найважливіша складова виробленого сукупного продукту (валової продукції) аграрного підприємства або товарної продукції переробного підприємства, що характеризує економічну ефективність виробництва.

Якщо вартість валової продукції сільського господарства, набула товарної форми, висловити у поточних ринкових цінах, інші її, яка використана на виробничі внутрішньогосподарські потреби і представлена ​​приростом незавершеного виробництва та приростом вартості вирощування культурних насаджень, оцінити за собівартістю, то у формалізованому вигляді загалом по аграрному підприємству вартість сукупного продукту можна зобразити виразом з + v + m, де с - спожиті засоби виробництва (предмети праці та амортизація основних засобів), v + т - Чиста продукція.

Розмір чистої продукції є функцією від таких важливих факторів, як обсяг виробництва валової продукції, рівень товарності, цін реалізації продукції та спожитих коштів - с, у структурі вартості сукупного продукту.

До перших трьох факторів розмір чистої продукції знаходиться у прямій пропорційній залежності, а до останнього – у зворотній. Частка спожитих засобів виробництва у структурі собівартості валової продукції має тенденцію до збільшення. Це об'єктивний процес, що відображає зміну діалектичного співвідношення між витратами живої та минулої праці із зростанням її продуктивності.

Для того, щоб кількісно визначити чисту продукцію аграрного підприємства, насамперед потрібно розрахувати валову продукцію за собівартістю її виробництва (собівартість виробництва продукції рослинництва та тваринництва всіх видів, приріст незавершеного виробництва за собівартістю, собівартість вирощування багаторічних культурних насаджень, собівартість наданих на стороні послуг). Цей розрахунок ведеться за основним (сільськогосподарським) виробництвом та окремо за іншими видами діяльності.

В результаті одержують такі перші дві складові вартості валової продукції: з + v. Далі від отриманого результату слід відняти виробничо спожиті ресурси, а саме: виробничо спожиті предмети праці, амортизацію основних засобів та витрати на оплату послуг, наданих підприємству з боку, тобто виконати дію (з + v ) - з = v .

До отриманого результату (витрат на оплату праці) потрібно додати прибуток, отриманого від тих товарних галузей підприємства, в яких виручка від продукції перевищує повну її собівартість, і формалізована зобразимо цей результат так: v + m " . Від цієї суми слід відняти збитки, створені в галузях, де виручка від продукції була меншою за її повну собівартість. Внаслідок цієї дії отримують вартість чистої продукції підприємства v + m"v- с = v + т.

Для визначення за звітний рік чистої продукції переробного підприємства необхідно обчислити вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації,

додати до неї приріст незавершеного виробництва та від отриманого результату відняти матеріальні витрати, амортизацію та вартість послуг, наданих сторонніми організаціями, тобто виконується дія (з + v + т) - з = v + т. Розмір чистої продукції переробних підприємств є функцією тих самих чинників, як і чистої продукції аграрних підприємств.

У наведеній методиці визначення чистої продукції аграрних та переробних підприємств її складовий елемент v представлений фондом оплати праці та соціальними нарахуваннями (єдиним внеском на державне соціальне страхування).

Соціальні нарахування на оплату праці - це елемент витрат, що зменшують прибуток підприємства, та його включення до чистої продукції завищує її величину з позиції можливостей використання цього економічного ефекту для потреб виробництва. Тому більш точно чисту продукцію, яка відображала б реальний економічний стан підприємства, можна визначити без урахування цього елемента витрат. Тоді загальна формула визначення чистої продукції по підприємству набуде вигляду (c + v) -c-v "+m"-3 = v + m, де ν" - соціальні нарахування на оплату праці.

Економічне значення чистої продукції є надзвичайно важливим, оскільки вона є основою розширеного відтворення. Адже для наступного циклу відтворення підприємство насамперед має відшкодувати спожиті засоби виробництва.

Розширене відтворення можна здійснити лише за рахунок чистої продукції, яку поділяють на фонд споживання та фонд накопичення. Співвідношення між цими фондами кожне підприємство встановлює самостійно, враховуючи при цьому абсолютний розмір чистої продукції, ступінь оснащеності виробництва, знос основних засобів, забезпеченість оборотними коштами, досягнутий рівень оплати праці працівників, ступінь розвитку соціальної інфраструктури, співвідношення між фондом оплати праці та прибутком.

Для оцінки економічного стану підприємства важливо проаналізувати два важливі показники, як питома вага чистої продукції у валовому продукті (товарної продукції) та частка оплати праці (разом з відрахуваннями на соціальні потреби або без них) у загальній сумі новоствореної вартості. Чим більша величина цього кінцевого результату і висока частка його вартості сукупного валового продукту, тим за однакових інших умов є більше можливостей для відтворення факторів виробництва бажаними темпами, і навпаки.

Значну інформативність має й інший показник. Чим гірше працює підприємство, тим більша частка оплати праці (разом з відрахуваннями на соціальні потреби або без них) у загальній сумі чистої продукції, а отже, тим буде менша частка прибутку як основне власне джерело інвестицій.

Якщо підприємство не отримує ні прибутку, ні збитку, чиста продукція буде представлена ​​лише фондом оплати праці, тому розглянутий показник дорівнює 100%. Це та грань, за якою підприємство ще здатне забезпечувати просте відтворення та зберігати своє існування як юридична особа.

У разі збиткової діяльності підприємства чиста продукція зменшується. Коли сума збитку досягає суми нарахованої оплати праці, то цей кінцевий результат дорівнюватиме нулю, а при подальшому збільшенні суми шкоди він набуватиме негативного значення.

За роки економічної кризи у багатьох підприємствах, особливо в аграрних, кінцева продукція нерідко досягала мінус кількох сотень тисяч гривень, що свідчить про їхнє номінальне банкрутство. Тому підприємства мають своєчасно вживати кардинальних заходів щодо недопущення збитковості виробництва.

це сума новоствореної цьому підприємстві вартості. До її складу включаються:

Фонд оплати праці по підприємству загалом (ФОП);

Сума відрахувань на соціальні потреби (О нс);

Прибуток підприємства (П б), тобто:

ПП = ФОП + О нс + П б, млн. руб. (4.9)

Сума доданої вартості (ДС) по підприємству загалом – частина вартості товарів, прирощена безпосередньо на даному підприємстві, і включає:

Фонд оплати праці по підприємству загалом;

суму відрахувань на соціальні потреби;

Амортизаційні відрахування (А);

Прибуток підприємства, тобто:

ДС = ФОП + О нс + А про + П б, млн. руб. (4.10)

Найважливішим показником виробничої програми є обсяг реалізованої продукції (обсяг продажів, дохід підприємства), що оцінює вартість продукції (робіт, послуг), яка не лише завершена виробництвом, але вже продана та надійшла у сферу споживання, а гроші за неї надійшли на розрахунковий рахунок підприємства.

Обсяг доходу підприємства від реалізації продукції, робіт та послуг (V pп) може бути розрахований за виразом:

Млн. руб. (4.11)

де – обсяг реалізації j-товиду продукції (робіт, послуг) у натуральних одиницях виміру, н.е.; Ц j - ціна реалізації (оптова ціна підприємства) одиниці j-йпродукції (робіт, послуг), руб. / Н.Є.

Особливо важливим показником діяльності підприємства є сума, отримана ним від усіх джерел прибутку.Прибуток є виражений у грошовій формі чистий дохід підприємства, отриманий від усіх видів його діяльності та визначається різницею між його сукупним доходом і сукупними витратами. Основними джерелами освіти загальної суми прибутку підприємства є прибуток від та прибуток від позареалізаційних операцій.

Прибутком про/і реалізації (П рп) визнається такий прибуток, який отримано від продажу:

Продукції (робіт та послуг) власного виробництва;

Цінних паперів, які не звертаються на організованому ринку;

покупних товарів;

Власних основних фондів;

Товарів та послуг власних обслуговуючих виробництв та господарств.

У прибуток від позареалізаційних, операцій (П вр) включаються:

Дивіденди з акцій, вкладених у інші підприємства;

Доходи за облігаціями;

суми відсоткових грошей, отриманих від коштів підприємства, що числяться на банківських рахунках;

Виручка від зайвих матеріальних цінностей та інших активів;

Кошти, одержані у вигляді безповоротної фінансової допомоги;

Інші доходи, не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції.

Загальна сума прибутку, отриманого з усіх цих джерел, називається валовим (балансовим) прибутком (П б), тобто:

Пб = Прп + Пвр, млн. руб. (4.12)

Основною складовою балансового прибутку підприємства є прибуток від виробленої продукції (робіт і послуг), питома вага якої у сумі валового прибутку становить 90-95%. Сума прибутку, отриманого від реалізації продукції, робіт та послуг (П рп) розраховується як різницю між обсягом продажів продукції в оптових (відпускних) цінах підприємства-виготовлювача та повною її собівартістю:

рахунки коштів підприємства;

Млн. руб. (4.11)

де З рп - повна собівартість всього реалізованого обсягу продукції (робіт, послуг), млн. руб.; Cj –собівартість одиниці j-го виду продукції (робіт, послуг), руб. / Н.Є.

Прибуток – головний спонукальний мотив власників, менеджерів та працівників підприємства у його успішної діяльності з виробництва та реалізації продукції та задоволення на цій основі ринкового попиту в ній. Це зумовлено тими роллю і значенням, що грає прибуток за умов ринкової економіки, поскольку:

По-перше, прибуток забезпечує власнику майна підприємства як рівень його добробуту, а й призводить до збільшення вартості цього майна внаслідок капіталізації частини прибутку;

По-друге, менеджери підприємства, які не є власниками його майна, також зацікавлені в отриманні підприємством прибутку, оскільки він є найважливішим критерієм успіху їхньої діяльності з управління підприємством і, крім того, рівень оплати їх праці також багато в чому визначається сумою отриманого підприємством прибутку;

По-третє, для працюючих інших категорій зростання прибутку підприємства також є стимулюючим їх ефективну діяльність фактором, оскільки це забезпечує отримання підвищених сум за дивідендами тих працівників, які є власниками акцій даного підприємства, крім того, висока прибутковість підприємства є підставою для підвищення заробітної плати та задоволення низки соціальних потреб працюючих;

По-четверте, прибуток є основним внутрішнім джерелом формування інвестиційних ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, він підвищує конкурентоспроможність підприємства та є основним засобом її розширеного відтворення;

По-п'яте, прибуток підприємства є основним захисним засобом, що оберігає його від банкрутства.

Вирішуючи завдання вибору показників, які б максимально достовірно характеризувати результат і його функціонування, слід зупинитися на уточненні самих понять «результат» і «ефект».

Результат у найзагальнішому сенсі означає результат чи наслідок будь-якого процесу чи дії. Основним результатом виробничого процесу виступає обсяг виробленої продукції (робіт чи послуг), виражений у тих чи інших одиницях виміру. Очевидно, що процес виробництва може супроводжуватися отриманням різного родурезультатів як позитивних (наприклад, вироблена і попит на ринку продукція), так і негативних (наприклад, бракована продукція, продукція, яка не знайшла попиту на ринку з різних причин, утворення речовин нетоварного виходу, завданих виробництвом цільової продукції екологічних збитків тощо) .).

Показниками, що оцінюють позитивний результат виробництва, можуть виступати ті, які характеризують обсяг виробленої продукції, що має властивості товару, але ще не перейшла зі сфери виробництва у сферу споживання. Серед таких об'ємних показників, що найчастіше використовуються для оцінки результату виробництва у вартісному вираженні, необхідно назвати обсяг валової продукції ( Vвп ) та обсяг виробництва товарної продукції ( Vтп). Крім того, показниками, що оцінюють індивідуальний результат роботи підприємства, можуть бути: обсяг отриманої на підприємстві чистої продукції (ПП) або сума доданої вартості (ДС), створеної на цьому підприємстві.

Під «ефектом»завжди мається на увазі тільки кінцевийі кориснийрезультат, отриманий внаслідок реалізації поставленої мети того чи іншого процесу чи дії.

Виходячи із сформульованої (§ 1.5) двоєдиної мети функціонування підприємства було встановлено, що зовнішньоїйого метою є виробництво та реалізація продукції (робіт, послуг), завдяки чому досягається задоволення ринкового попиту, а внутрішньоїметою підприємства – отримання максимально можливої ​​суми прибутку.

Тому слід сказати, що показником, що характеризує зовнішній ефект виробничої діяльності підприємства, повинен виступати обсяг реалізованої продукції (V pп).

Пояснюється це тим, що в обсяг реалізації включається тільки та продукція, яка не лише закінчена виробництвом, а й у необхідному обсязі, необхідної якості, потрібного асортименту, у встановлені договором на поставку терміни дійшла свого споживача, а гроші за неї надійшли на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника. Саме цими обставинами встановлюється факт надходження цієї продукції у сферу споживання, а отже, і факт реалізації зовнішньої мети діяльності підприємства – задоволення ринкової потреби у цьому виді продукції.

показником, що характеризує внутрішнійефект виробничої діяльності підприємства повинна виступати сума отриманого прибутку від реалізації (П рп).

Безперечність цього твердження доводиться роллю і значенням прибутку (вони охарактеризовані вище), які вона грає у процесі реалізації насамперед внутрішніх інтересів підприємства.

Показники обсягу реалізації (доходу підприємства) та суми прибутку від цієї реалізації дуже тісно пов'язані між собою, оскільки отримання прибутку можливе тоді і лише тоді, коли підприємство реалізувало свою продукцію, задовольнивши цим ринкові потреби. Інакше кажучи, отримання прибутку є наслідком досягнення першочергової мети підприємства – задоволення ринкової потреби у вироблених та реалізованих товарах

• 1. Порядок формування чистого прибутку та показники прибутковості (рентабельності)
• 3. Ціноутворення відповідно до стадій руху товару
• 4. Система вартісних показників продукції: валовий оборот, валова, товарна, реалізована, чиста продукція.

4. Система вартісних показників продукції: валовий оборот, валова, товарна, реалізована, чиста продукція.

Метою діяльності будь-якого промислового підприємства є виробництво продукції.

Залежно від рівня готовності продукцією підприємства може бути готові вироби, напівфабрикати, незавершене виробництво.

Готові вироби- продукти, що не вимагають жодної подальшої обробки (або складання) на даному підприємстві та призначені для відпустки на бік або непромисловим організаціям того самого підприємства. Готовими вважаються тільки ті вироби, які повністю укомплектовані та точно відповідають встановленим стандартам, прийняті відділом технічного контролю, забезпечені сертифікатом або іншим документом, що засвідчує цю якість, та передані на склад готових виробів.

Напівфабрикати промислового підприємства- це те, що закінчено виробництвом в одних цехах, але підлягає подальшій обробці чи збиранню в інших. Деяка їх частина може бути відпущена набік; За своїм економічним призначенням такі напівфабрикати не відрізняються від готової продукції. Наприклад, виплавлений на металургійному комбінаті чавун сприймається як напівфабрикат, оскільки з нього тому ж металургійному заводі виробляється сталь.

Незавершеним виробництвомвважаються предмети, обробка яких розпочато, але ще закінчено не більше одного цеху підприємства. Наприклад, це машина, складання якої розпочато, але не закінчено у складальному цеху.

Основним методом обліку промислової продукції є натуральний у відповідних фізичних одиницях виміру (штуки, кілограми, метри, літри тощо). Саме цей метод показує, скільки конкретних споживчих цін вироблено за звітний період. Облік у натуральних одиницях виміру лежить в основі та інших методів обліку продукції, він широко використовується для побудови балансів виробництва та розподілу окремих продуктів, для обчислення обсягу виробництва найважливіших видівпродуктів душу населення.

Облік методом так званого валового обороту -підраховується вся кількість виготовленої підприємством продукції, незалежно від того, чи пішла частина цієї продукції на власне виробниче споживання (надалі переробку на даному підприємстві) або повністю за межі підприємства.

До складу валового обороту входять у вартісному вираженні всі вироблені у звітному періоді готові вироби, напівфабрикати, продукція допоміжних цехів, а також виконані роботи промислового характеру як для відпустки на бік за межі підприємства, так і для подальшої переробки та виробничого використання в інших цехах.

Показники валового обороту, за окремими винятками, нині не розраховуються, вони включають повторний рахунок вартості межах підприємства, рівний вартості внутрішньозаводського обороту, під яким розуміється сума вироблених і спожитих на промислово-виробничі потреби напівфабрикатів, і навіть продукції підсобних і допоміжних цехів.

Хоча, як ми вже відзначали, валовий оборот на підприємствах не розраховується, за цим методом обчислюється валова продукція в таких галузях, як цукрова, молочна, м'ясна, рибна.

Валова продукціяпромислового підприємства є загальний обсяг товарів основний діяльності підприємства (робіт, послуг) за певний період у грошах. У показнику валової продукції враховуються всі вироблені у цьому періоді продукти (роботи, послуги), відпущені межі підприємства міста і призначені для споживання, і навіть продукти різного ступеня готовності.

Валова продукція підприємства може розраховуватися двома способами:

1) виходячи з валового обороту;

2) на основі поелементного підрахунку.

До валової продукції входять:

1) вартість готових виробів, вироблених за звітний період основними, підсобними та побічними цехами як зі своєї сировини, так і з сировини та матеріалів замовників;

2) вартість напівфабрикатів власного виробництва та виробів допоміжних цехів, відпущених за межі підприємства;

3) вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення з боку або для непромислових підприємств та організацій даного господарства;

4) вартість приросту чи спаду напівфабрикатів власного виробництва;

5) вартість зміни залишків інструментів, штампів, моделей, пристроїв, опок, виготовлених для потреб;

6) вартість зміни залишків незавершеного виробництва (на тих заводах, де тривалість виробничого циклу становить понад два місяці).

Товарна продукція,або, як її називають в даний час, обсяг продукції (робіт, послуг), є показником, що характеризує обсяг продукції, виробленої для реалізації на бік.

Товарну продукціюстановлять такі три елементи:

1) вартість готових виробів, вироблених у звітному періоді основними, підсобними та побічними підприємствами;

2) вартість напівфабрикатів власного виробництва та виробів допоміжних цехів, відпущених набік;

3) вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення з боку або для непромислових підрозділів та організацій даного підприємства.

Таким чином, товарна продукція відрізняється від валової тим, що до неї не входять ті результати виробничої діяльності, які залишаються на підприємстві і не призначаються до відпустки за його межі. До них відносяться зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, інструментів, штампів, опок та інших пристроїв, тобто. 4-6 елементи валової продукції. Крім цього, до товарної продукції не включаються готові вироби, що споживаються на підприємстві, а також вартість сировини та матеріалів замовника, з яких виробляється продукція на цьому підприємстві. Ці елементи валової продукції називають нетоварними елементами.

Реалізована продукціяє відвантаженою продукцією, оплаченою в даному періоді. Отже, товарна продукція вважається реалізованою при виконанні двох умов.

У виробничій програмізастосовують такі показники:

1. Кількісні (об'ємні) - показники, що мають числовий вимір і виражені у фізичних або грошових одиницях (штуках, одиницях ваги, обсягу, довжини, площі, рублях, доларах).

2. До якісних показників відносятьсортність, марку, частку продукції, що відповідає світовим стандартам тощо.

3. Натуральні показники – показники, що характеризують величини явищ у властивій їм натуральній формі; вимірюються в одиницях, що відображають фізичний стан явищ (кілограми, тонни, центнери та ін.)

4. Вартісні показники - показники, що характеризують економічні явища у вартісному (грошовому) вираженні та обумовлені за допомогою цін. До таких показників відносяться:

а) товарна продукція - є одним із показників обсягу виробництва, що характеризує обсяг продукції, підготовленої для надходження на оптовий ринок або для внутрішньозаводського (внутріфірмового) споживання.

Об'єм товарноїпродукції розраховується так:

ТП = ВпЦд Кс (3)

де Вп - випускати продукцію у натуральному вираженні;

Цд - договірна вартість цієї продукції за одиницю в рублях;

Кс - показник якості продукції, що знаходиться ставленням всієї продукції за цінами, що залежать від її якості до суми продукції, за ціною першого сорту.

де Р1 - проектований відсоток сортності готових виробів;

Р2 - питома вага продукції зниженої якості, визначається за формулою: Р2 = 100% - Р1 (у відсотках);

0,95 - коефіцієнт, що показує знижку з ціни першого гатунку, застосовується під час планування

б) продукція, що реалізується, характеризує вартість обсягу продукції, що надійшла в даному періоді на ринок і підлягає оплаті споживачами. Вона відрізняється від товарної залишками готової продукції складі. Обсяг реалізованої продукції за планом визначається за такою формулою:

РП = ТП + Він - Ок (5)

де Він і Ок - залишки нереалізованої продукції початку і поклала край планового періоду відповідно.

На кінець року залишки нереалізованої продукції беруться до уваги лише за готовою продукцією на складі та відвантаженими товарами, термін оплати яких не настав.

в) валова продукція - це вартість всієї виробленої продукції та виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Товарна продукція відрізняється від валової тим, що до неї не включають залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот. Виражається вона у оптових цінах, які у звітному року. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається із товарною.

Валова продукція розраховується двома способами:

1) як різниця між валовим та внутрішньозаводським оборотом:

ВП = В - Вн (6)

де В - валовий оборот;

Вн – внутрішньозаводський оборот.

2) як сума товарної продукції та різниці та залишків незавершеного виробництва (інструментів, пристосувань) на початок та кінець запланованого періоду:

ВП = ТП + (НЗПк - НЗПн) + (Ік - Ін) (7)

де НЗПн та НЗПк - вартість залишків незавершеного виробництва на початок та кінець цього періоду відповідно;

Ін та Ік - вартість спеціального інструменту, напівфабрикатів, пристроїв власного виготовлення на початок та кінець цього періоду.

г) валовий оборот - сумарна вартість всіх видів продукції, вироблених за звітний період усіма цехами та відділами підприємства. Включає вартість готових виробів, напівфабрикатів власного виробітку, незавершеного виробництва та робіт промислового характеру незалежно від їх подальшого використання: на стороні або всередині самого підприємства; чим відрізняється від валової продукції, до якої внутрішній оборот не вмикається. Вартість напівфабрикатів, що передаються для подальшої обробки багаторазово, у валовому обороті враховується кілька разів.

Внутрішньозаводський оборот - це вартість продукції, виробленої одними та спожитою іншими цехами протягом одного й того ж періоду часу.

Зробимо розрахунок обсягу товарної продукції та коефіцієнта сортності за формулами

ТП = ВпЦд Кс і Кс =

Продукція А

Початкові дані:

ВпА = 159 301 од.

ЦдА = 1581,00 руб.

Кс = = = 0,997

ТПА = ВпАЦдА Кс = 159 301 од. 1581,00 руб. 0,997 = 251099316,36 руб.

Продукція Б

Початкові дані:

ВпБ = 16701 од.

ЦДБ = 1801,00 руб.

Р2 = 100% - Р1 = 100% - 93% = 7%

Кс = = = 0,997

ТПБ = ВпБЦдБ Кс = 16701 од. 1801,00 руб. 0,997 = 29988265,50 руб.

Результати здійснених розрахунків перенесемо в Таблицю 2.

Таблиця 2. Обсяг товарної продукції

Товарна продукція

Товарна продукція (Обсяг продукції, послуг)- продукція вироблена для реалізації за межами підприємства. Можна визначити на основі валової продукції, для цього з валової продукції віднімається вартість незавершеного виробництва та напівфабрикатів.

Вартість продукції визначається у відпускних цінах підприємства:

у фактично діючих цінах

у фіксованих (порівняних) цінах

Реалізована продукція

Реалізована продукція- продукція відвантажена покупцям та оплачена ними у цьому періоді. Реалізована продукція включає частину вартість товарної продукції попереднього періоду, якщо оплата за неї зроблена в поточному періоді. Тому обсяг реалізованої продукції за певний період може бути більшим або меншим за обсяг товарної продукції за цей же період.

товарна продукціяпідприємства характеризує обсяг продукції, підготовленої передачі споживачам. До складу товарної продукції включаються:

а) всі види повністю виготовленої, комплектної продукції та напівфабрикатів, призначених для реалізації;

б) роботи та послуги промислового характеру стороннім підприємствам (часткова обробка деталей тощо);

в) продукція допоміжних цехів та господарств, призначена для реалізації.

г) капітальний та середній ремонт обладнання та транспортних засобівсвого підприємства.

Виготовлена, але яка відповідає якісним вимогам (стандартам, ТУ) забракована продукція, і навіть всі види невиробничих послуг, до складу товарної продукції не включається.

Обсяг товарної продукції планують у вартісному вираженні за оптовими цінами та нормативом чистої продукції за кожною номенклатурною позицією і визначають за формулами:

Для кожного виду виробу чи послуг

а по всьому обсягу товарної продукції

, руб/рік, (4.2)

де - товар продукції з i-го виробу, напівфабрикат;

Обсяг виробництва продукції i-го найменування у натуральному вираженні, шт, т, м;

Оптова ціна i-го виду продукції, напівфабрикатів, руб.;

n – номенклатура виробів, що виготовляються, і напівфабрикатів для реалізації на бік;

Вартість виробничих послуг стороннім підприємствам та капітальне будівництво, руб.;

Витрати на капітальні та середні ремонти обладнання та транспортних засобів.

Реалізована продукціяна відміну від товарної включає продукцію, поставлену споживачем та оплачену за рахунками.

У плані обсяг реалізованої продукції визначається як вартість призначених до постачання та підлягають оплаті у плановому періоді готових виробів, напівфабрикатів, виробничих послуг та робіт стороннім підприємствам.

При розрахунку обсягу реалізованої продукції враховують зміну залишків готової продукції на складі та стадії реалізації на початок та кінець запланованого періоду за формулою

Обсяг продукції визначається за діючими оптовими цінами підприємства та нормативом чистої продукції.

Склад і обсяг товарної та реалізованої продукції на той самий період поділяється, оскільки остання не враховує складських залишків або продукцію, що перебуває в стадії реалізації (товаропросування, транспортування та розрахунках).