Ознаки зниженої кислотності шлунка. Як дізнатися чи визначити кислотність шлунка в домашніх умовах Як визначити секрецію шлунка в домашніх умовах

Що таке кислотність, як дізнатися про кислотність шлунка, і для чого це потрібно? Кислотність вмісту шлунково-кишкового тракту може значно змінюватись залежно від відділу кишкової трубки. Так, концентрація рН шлунка низька, і це необхідно для активізації шлункових ферментів та здійснення фізіологічного травлення. Навпаки, кислотність вмісту дванадцятипалої та худої кишки дуже низька, аж до лужного середовища, що також необхідно для активізації панкреатичних ферментів та адекватного травлення. Однак існує чимало захворювань органів травної системи, як дисфункціонального, і органічного характеру, у яких розвивається дисбаланс внутрішньої хімічної середовища. Саме для визначення конкретної патології та подальшого ефективного лікуванняпроводиться дослідження кислотності шлунка.

Медична довідка

Кислотність шлунка, а точніше, шлункового соку – показник, що характеризує концентрацію вільних іонів водню та соляної кислоти у шлунковому соку або загалом шлункового вмісту. Вимірюється цей показник у рН, що є скороченням від латинського pondus Hydrogenii, а перекладі – вага водню. Незалежно від діагностичного дослідженнячи методу, головним показником залишається дослідження рівня рН.

Щоб не плутатися у термінології, слід запам'ятати просту схему: чим нижче рН - тим більша кислотність шлунка і навпаки, чим вище рН - тим нижче кислотність шлункового соку. Тепер Ви зрозумієте, про що йтиметься.

Щоб зрозуміти, як відбувається утворення соляної кислоти у шлунку, і для чого вона потрібна, необхідно знати елементарні фізіологічні принципи функціонування цього органу. Усю площу шлунка можна умовно поділити на дві зони.

  1. Верхня зона, що складається з кардіального відділу, дна та тіла шлунка. Ця зона вважається висококислотною, основна секреція соляної кислоти відбувається саме у ній.
  2. Нижня кислотно-нейтралізуюча зона, у якій відбувається вироблення гідрокарбонатів. Гідрокарбонати – речовини, що знижують кислотність шлункового вмісту та сприяють нейтралізації соляної кислоти.

Саме ці ділянки органу необхідно враховувати під час проведення дослідження кислотності шлунка певними діагностичними методами. Таким чином, якщо зонд візьме вміст шлунка з антрального або пілоричного відділу, то інтерпретувати результат можна як знижену кислотність шлунка. Щоб результат був достовірним, дослідження кислотності необхідно проводити у двох відділах шлунка.

Як визначити кислотність шлунка, не вдаючись до лабораторних та інструментальних методів дослідження? Вже перед початком діагностики фахівці можуть насторожити деякі симптоми та скарги з боку пацієнта, які говорять на користь того чи іншого захворювання.

Симптоми підвищеної кислотності

Підвищена кислотність характеризує цілий комплекс клінічних проявів. До основних їх можна віднести такі ознаки: печія, відрижка, здуття, тяжкість у верхніх відділах живота.

Симптоми зниженої кислотності

Підвищення рівня рН може призводити до появи ерозивного або атрофічного гастриту, для якого характерні тривалі та завзяті болі зі слабкою інтенсивністю.

Важливо! Якщо Ви самостійно вирішили дізнатися рН шлунка, не варто покладатись на симптоми, краще придбати спеціальний діагностичний препарат, який зможе провести приблизну оцінку кислотності вмісту шлунка.

Існує ціла низка кислотозалежних захворювань шлунка. Здебільшого вони пов'язані з верхніми відділами шлунково-кишкового тракту. Порушення кислотопродукції або її нейтралізація в шлунку призводить до підвищення кислотності шлункового секрету та розвитку дискінезії стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. Дискінезія призводить до таких захворювань, як:

  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та езофагіт. Виникає через закидання шлункового соку в стравохід, що призводить до запалення та виразки нижньої третини слизової оболонки стравоходу.
  • Диспепсія верхніх відділів ШКТ. Агресивне середовище шлунка з підвищеною або навпаки зниженою кислотністю призводить до виникнення спазму гладкої мускулатури органу.
  • Гастрит та дуоденіт. Підвищена або знижена кислотність призводить до розвитку хімічного подразнення слизової оболонки верхніх відділів травного тракту та його запалення.

Методи діагностики

Як перевірити кислотність шлунка? Дослідження секреторної активності та ступеня концентрації соляної кислоти дозволяє не тільки визначити чи підтвердити кислотозалежне захворювання шлунка та сусідніх відділів, а й визначити ступінь вираженості дисфункціональних проявів захворювання. Найперевіреніші методи оцінки хімічного складувмісту шлунково-кишкового тракту представлені нижче.

Як дізнатись кислотність шлунка в домашніх умовах? Визначити самостійно рН шлунка можна за допомогою спеціальних препаратів. Іонообмінні смоли – найпростіший у застосуванні діагностичний метод. Людина, яка має дослідження, випиває спеціальний препарат (Ацидотест або Гастротест) у вигляді розчину. Дані препарати купують в аптеці для того, щоб самостійно провести найпростішу рН-метрію. Потрапляючи всередину, розчин взаємодіє з кислотою, після чого вивільняється спеціальний барвник, який виводиться разом із сечею. За її кольором судять про стан кислотності шлунка, наприклад, якщо колір не змінюється, то знижена кислотність.

Варто зазначити, що даний метод має низьку інформативність і рідко використовується в загальній лікувальній мережі, а ось як самостійний моніторинг застосовується за бажанням пацієнта.

Визначення кислотності шлунка ендоскопічним методом найкраще проводити натще, щоб краще візуалізувати слизову оболонку шлунка і ступінь забарвлення індикатора.

У момент гастроскопії через гнучкий ендоскоп у порожнину шлунка вводиться невелика кількість барвника – індикатора. Залежно від концентрації вільних іонів водню у шлунковому соку індикатор забарвлюється з тією чи іншою інтенсивністю, що реєструє лікар – ендоскопіст.

Зондування відноситься до аспіраційних методів дослідження рН шлункового секрету. Такий метод дозволяє після взяття шлункового вмісту провести тест з певними реактивами лабораторних умов. Метод дозволяє досить швидко оцінити рН шлункового соку, проте пов'язаний із деякими труднощами. Діагностичну картину спотворюють такі фактори, як:

  • Посилена секреція соляної кислоти на момент аспірації.
  • Неможливість дізнатися про точну зону взяття матеріалу.

Метод, безперечно, більш інформативний і точний, порівняно із застосуванням іонообмінних смол, проте для встановлення клінічного діагнозу необхідне проведення додаткових досліджень. Даний аналіз або тест часто застосовується в амбулаторній практиціперед направленням пацієнта на стаціонарне лікування

На відміну від тесту після фракційного зондування, рН-метрія має максимальну точність та інформативність і дозволяє дізнатися кислотність не тільки досліджуваного органу, але і стравоходу і навіть дистальних відділів кишечника. Існує три різновиди рН-метрії. Відрізняються вони за тривалістю проведення діагностичної процедури:

  1. Добова рН-метрія, при такому вигляді дослідження людина цілодобово ходить зі спеціальним зондом, пов'язаним з ацидогастрометром. Внутрішньошлункова добова рН-метрія дозволяє визначити концентрацію соляної кислоти, а також оцінити динаміку його секреторну активність.
  2. Короткочасна рН-метрія – дослідження проводиться аналогічним способом, проте тривалість процедури становить трохи більше 3 годин.
  3. Експрес-рН-метрія. Експрес-тест дозволяє за 15-20 хвилин визначити кислотність вмісту шлунка, проте не відображає динаміки кислотоутворення.

Кислотність шлунка може бути нормальною, підвищеною чи зниженою. В останніх двох випадках ваше самопочуття може значно погіршитися. Тому із статті ви дізнаєтесь, як визначити кислотність шлунка, а також якими способами налаштувати роботу цього органу.

Що може вплинути зміну кислотності?

Причини зміни стану мікрофлори шлунка можуть бути різні:

Неправильне харчування;

Куріння;

Вживання гострих та занадто жирних страв;

Куріння;

Запальні захворювання внутрішніх органів, а також самого ШКТ;

Стреси та нервова перенапруга;

Тривалий прийом медикаментів.

Різновиди кислотності

Слід зазначити, що це показник змінюється, то ваше самопочуття і працездатність організму знижуються. Ігнорувати симптоми ніяк не можна, тому що зміна кислотності може призвести до серйозних наслідків: появи гастриту, виразки і ракового захворювання.

Існує всього два типи кислотності:

1. Стимульована. Вона показує, скільки соляної кислоти виділяється під час роботи шлунка чи після прийому певних медичних препаратів.

2. Базальна. Визначається вона лише в тому випадку, коли ШКТ не працює, тобто коли людина голодна.

Кожен тип має показники норми, відхилення яких є патологією. Тепер розглянемо, як визначити кислотність шлунка за допомогою сучасних засобів та в домашніх умовах.

Особливості діагностики

Існує кілька способів визначення стану шлункового соку. Причому проводити діагностику можна як у медичній установі, так і вдома. Серед спеціальних методів можна виділити забір шлункового соку з подальшим дослідженням за допомогою різних каталізаторів у лабораторії.

Крім того, лікар може здійснити зондування шлунка. Для швидкого визначення використовуються експрес-тести, які можна придбати в аптеці. Проте їхня достовірність сумнівна. Точнішим є метод ендоскопії.

А ще ви маєте орієнтуватися на деяку симптоматику, яку ми розглянемо нижче. Тепер ви знаєте, як визначити кислотність шлунка.

Симптоматика патології

Тепер слід розглянути як проявляється захворювання. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми можуть бути такими:

Почуття гострого печіння та болю в ділянці шлунка;

Відчуття тяжкості;

Неможливість споживати кислі продукти.

Слід зазначити, що з таких хворих часто спостерігається недостатня кількість білка. Вони жують жуйки, п'ють алкоголь, вживають шкідливу їжу.

Якщо у вас підвищена кислотність, ознаки визначити самостійно легко. Щодо протилежної ситуації, то тут трохи складніше. Симптомами зниженої кислотності є:

Нудота та часте бурчання у шлунку;

Відсутність апетиту;

Неприємний металевий присмак та поганий запах з рота;

Відрижка з гнильним запахом;

Гіповітаміноз;

Розлад травлення, а також загальне погіршення зовнішнього виглядута стану здоров'я.

Знижена кислотність небезпечніша, ніж підвищена. Справа в тому, що в цьому випадку організм погано перетравлює їжу і необхідні речовини засвоюються дуже мало.

Як діагностувати патологію у домашніх умовах?

Зараз ви зрозумієте, як дізнатися про кислотність шлунка без походу до лікаря. Звісно, ​​ці методи що неспроможні дати стовідсоткової гарантії, проте прояснять ситуацію. Наприклад, використовуйте звичайну соду. Для тесту вам необхідно зробити такі дії:

1. Чверть чайної ложки сировини потрібно розчинити у склянці холодної води та випити. Причому вживати суміш треба рано, на голодний шлунок.

2. Слідкуйте за тим, чи з'явилася у вас відрижка. Достатньо почекати всього кілька хвилин.

3. Якщо відрижка з'явилася, отже, патологія відсутня. Якщо її немає, то кислотність може бути знижена.

Щодо протилежної ситуації, то особливих тестів проводити не треба. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми допоможуть вам дуже точно визначитися. Звичайно, після домашнього обстеження не зайвим буде візит до фахівця.

Як усунути підвищену кислотність?

Як визначити кислотність шлунка, ви вже впізнали. Тепер розглянемо питання, як лікувати патологію. Це питання цікавить дуже багатьох. З цієї статті ви дізнаєтесь, як знизити кислотність шлунка. Насамперед змініть режим та вид живлення. Намагайтеся не їсти кислі продукти, гостру та жирну їжу, виключіть алкоголь та газовані напої. Також необхідно припинити курити. Перевагу віддавайте свіжим фруктам та овочам, сокам, простій воді, компотам із сухофруктів. Дуже бажане вживання каш із круп.

Корисними у цій ситуації є мед, зелений чай, легені супи. Вони не навантажують шлунок і нормально перетравлюються без сплеску соку. Крім того, лікар може призначати і медикаментозні препарати, які допоможуть позбутися відчуття печіння та болю, а також зроблять напади печії рідкісними та нетривалими. Наприклад, ви можете приймати засіб Мезим, Панкреатин та інші. Вони сприяють правильному перетравленню їжі та запобігають надмірному виділенню шлункового соку.

Харчуватись намагайтеся за режимом, щоб кислота виділялася строго у певний час. Що стосується народних рецептів, то корисним буде відвар із кропиви, подрібнена яєчна шкаралупа. Якщо ви дотримуватиметеся всіх профілактичних заходів і вестиме здоровий спосіб життя, то печія стане турбувати вас дуже рідко.

Як підвищити низьку кислотність?

У цьому випадку також потрібно звернути увагу на харчування. Однак тільки цим не обійтись. Для підвищення кислотності доведеться приймати медичні препарати, які стимулюватимуть виділення більшого обсягу шлункового соку (засіб Фезам).

Крім того, добре допомагає виноград, з'їдений за 20 хвилин до основного прийому їжі. Корисними стануть абрикоси, причому як у свіжому, так і сушеному вигляді. Їжте лимони та інші кислі продукти. Намагайтеся не перевантажувати шлунок і не переїдати. Справа в тому, що ваш ШКТ просто не впорається з великою кількістю їжі, це призведе до посилення перерахованих вище симптомів.

З успіхом справляється з цією патологією і народна медицина. Радимо вам вживати відвари з чорничного листя, подорожника, гілок проносної жостеру. Корисним буде також чай із шипшини, горобини та брусниці. Пийте відвари з деревію, звіробою, безсмертника піщаного. Однак під час вживання трав будьте обережні, тому що у вас може бути непереносимість певних компонентів, що входять до їхнього складу. Тепер ви знаєте, як підвищити та як знизити кислотність шлунка. Однак значно важливіше не допустити розвитку патології.

Профілактичні заходи

Найважливішим фактором, який не дозволить захворюванню проявитися, є ведення здорового способу життя. Відмовтеся від шкідливих звичок, перейдіть на здорове харчування, полюбіть себе та свій організм. Почніть займатися гімнастикою чи спортом. Дуже корисні піші прогулянки на свіжому повітрі, біг.

Істотно обмежте ваші походи до закладів швидкого харчування. Для профілактики можете вживати настої та чаї з лікарських трав. Однак не варто переборщувати. Пити їх слід тоді, коли ви відчуваєте якийсь дискомфорт у шлунку. Час від часу проводьте розвантажувальні дні.

Тепер ви розумієте, як перевірити кислотність шлунка та усунути всі непорядки в роботі ШКТ. Будьте здорові!

Як дізнатися, підвищена чи знижена кислотність шлунка? Патології ШКТ (шлунково-кишкового тракту) найчастіше пов'язують саме з порушенням кислотно-лужного балансу в організмі людини. Одним із найважливіших показників функціонування обміну речовин в організмі є його нормальне кислотно-лужне середовище. І все-таки люди часто запитують лікаря, як визначити кислотність шлунка в домашніх умовах і які ознаки говорять про її підвищення, а також про зниження.

Їжа, яку пережували в процесі травлення, вирушає в шлунок, рясно змішана з виділеннями. слинних залоз. Там вона перемелюється за допомогою м'язів, після чого поєднується зі шлунковим соком. Його виділяють клітинні мембрани шлункового епітелію. Людський організм у нормі повинен виробляти за добу не менше ніж 2,5 літрів такого соку.

Сік шлункового характеру є рідиною, прозорою, безбарвною. Якщо людина абсолютно здорова, сік складається на 0,5% із кислоти соляного характеру, а також із ферментних частинок, що займаються процесом розщеплення білкових утворень. Саме він антибактеріально впливає на організм людини, а також займається забезпеченням оптимального рівня кислотності для нормального функціонування ферментних елементів.

Без наявності необхідної заслінки, що виконує захисні функції, кислота, що носить шлунковий характер, має яскраво виражену агресивну концентрацію. З цієї причини слизова оболонка шлунка виділяє захисне мастило, що запобігає опіку її стін. Такий процес захищає шлунок від самоперетравлення, так як слиз, що виділяється, носить лужний характер.

Зазвичай виділяють такі види, як:

  • нормальна;
  • знижена;
  • підвищена.

Кислотність у шлунку - це вміст кислоти соляного типу у шлунковому соку. Причинами її зміни в організмі виступають різні фактори, які можна виявити самому.

Причини зміни рівня кислоти

Вироблення нормальної кількості кислоти у шлунку забезпечує необхідний захист потрапляння до нього патогенних мікроорганізмів.

Основними причинами, що призводять до того, що кислотність у шлунку підвищена або знижена, є:

  • пристрасть до шкідливих звичок - алкогольні напої, неконтрольоване куріння, зловживання кавою чи чаєм;
  • переважання гострої та жирної їжі у щоденному раціоні;
  • постійні стреси, депресивні стани;
  • прийом антибіотиків, що мають побічні ефекти;
  • стан авітамінозу;
  • обтяжена спадковість.

Коли відзначена підвищена кислотність, можуть виникнути такі хвороби на тлі шлункової слизової оболонки, як гастрит у небезпечній формі, виразка 12-палої кишки, кровотечі в шлунку та інші. Зниження рівня кислотності призводить до початку прискореного розмноження грибкових захворювань, вірусних клітин, які, у свою чергу, призведуть до розвитку таких малоприємних і в деяких випадках життєво небезпечних патологій, як ерозія, виразка, гастрит, поліпи, онкологічні новоутворення.

Спостереження за власним раціоном, помірні фізичні навантаження, відмова від шкідливих звичок - найкращий засібдля підтримки кислотно-лужного балансу у нормальному стані.

Ознаки підвищення та зниження рівня кислоти

Визначення кислотності шлунка - завдання не найпростіше. Однак існують певні ознаки, що вказують на підвищення її рівня.

До них відносяться:

  • що виникає постійно печія;
  • болючі відчуття та постійне печіння в області стравоходу;
  • тяжкість у шлунку;
  • постійно відрижка, що носить кислотний запах і неприємні смакові відчуття;
  • напади болю, що приходять під час їжі або відразу після неї;
  • наявність червоних стінок у порожнині рота, що супроводжуються білуватим нальотом на мові;
  • поступове погіршення самопочуття;
  • прояв нападів болю під час сну;
  • підвищена неуважність.

Так як зниження та підвищення рівня кислотності досить легко сплутати, варто відрізняти ознаки одного стану від інших ознак.

Основними ознаками того, що знижена кислотність шлунка, є:

  • наявність неприємного запаху з рота з відтінком гнилі за відсутності зубних проблем;
  • наявність відрижки з неприємними смаковими відчуттями;
  • метеоризми, що виникають після кожного прийому їжі;
  • наявність присмаку крові у роті;
  • втрата апетиту;
  • виникнення анемії;
  • розлад психічного характеру.

Щоб зрозуміти, як перевірити кислотність шлунка самостійно, недостатньо знати ознаки її зниження чи підвищення. Найкраще здати аналізи. Однак для цього існують певні способи, що дозволяють це зробити в домашніх умовах.

Способи перевірки рівня кислотності будинку

Щоб знати, як визначити кислотність при гастриті або інших захворюваннях, необхідно наслідувати деякі хитрощі.

Можна встановити, знижена вона чи підвищена, користуючись звичайними продуктами:

  1. Харчова сода, розведена в склянці води і випита натщесерце, повинна викликати відрижку. Якщо її немає, отже, кислотність знижена.
  2. Лимон – у разі наявності підвищеної кислотності він здасться людині надто кислим, а при зниженому рівні – кислота практично не відчується.
  3. Каша з пшона з додаванням олії - з появою печії після її вживання говорять про високу кислотність.
  4. Сік яблука при підвищенні кислотності викликає неприємні відчуття, біль у животі, при зниженні її рівня з'явиться бажання з'їсти щось кисленьке.

Однак існує і вірніший спосіб, як дізнатися рівень кислотності - використання лакмусових смужок. Їх необхідно покласти на мову години за дві до їжі і потримати протягом кількох хвилин, а потім порівняти отриманий результат із колірною схемою, що додається до смужок. Від 6,6 до 7 - кислотність на нормальному рівні, нижче 6,6 – знижена. Рекомендовано проводити такі тести протягом кількох днів для отримання достовірного результату.

Можна перевірити рівень кислотності в домашніх умовах, проте надійніше звернутися до лікаря та здати спеціальні аналізи.

K29.4 Хронічний атрофічний гастрит

Епідеміологія

Реальної кількості людей, які мають недостатній рівень кислотності шлунка, ніхто не знає. Однак, судячи з деяких звітів практикуючих європейських та американських гастроентерологів, майже 28% дорослих мають цю проблему до сорока років, і практично 40-45% мають шанс зіткнутися з нею у 50-річному віці. А серед людей 70-ти років і більше це число зростає більш ніж до 75%.

Отже слід мати на увазі, що чим старша людина, тим менше соляної кислоти виробляє шлунок, що може призвести до такого стану, як ахлоргідрія.

Причини зниженої кислотності шлунка

У переліку, що включає основні причини зниженої кислотності шлунка, можна вказати тільки один пункт, і це – скорочення вироблення соляної кислоти – продукту парієтальних екзокриноцитів (обкладальних клітин) особливих внутрішньошлункових залоз – фундальних, розташованих у глибині слизової оболонки дна шлунка (fundus ventricul).

А ось причини зменшення секреції хлористоводневої кислоти (HCl) гастроентерологи пов'язують із такими факторами:

  • інфікуванням шлунка бактерією Helicobacter Pylori (щоб забезпечити своє виживання, вона нейтралізує шлункову кислоту нітридом водню);
  • уповільненням обміну речовин, зумовленим гіпотиреозом (зниженням функцій щитовидної залози);
  • гіпохлоремічним метаболічним алкалозом (розвивається при хворобах, що супроводжуються частою блювотою або діареєю);
  • раком шлунка та/або променевою терапією, що торкнулася цього органу;
  • пухлинами острівцевих клітин (острівців Лангерганса) підшлункової залози;
  • соматотропною аденомою гіпофіза (при якій підвищується синтез гормону соматостатину);
  • аутоімунним ураженням парієтальних клітин шлунка (імунним гастритом) при синдромі Шегрена;
  • нестачею цинку в організмі;
  • дефіцитом тіаміну (вітаміну В1) та ніацину (нікотинової кислоти або вітаміну РР).

Фактори ризику

Також фахівці називають такі фактори ризику зниження кислотності шлунка, як:

  • неправильне харчування та сильно обмежуючі дієти;
  • надмірне споживання вуглеводів;
  • запальні захворювання кишечника, що мають загальну інгібуючу дію на секрецію HCl;
  • стреси та хронічний депресивний стан (що сприяють розвитку функціональної ахілії);
  • целіакію (непереносимість клейковини злакових);
  • літній вік.

Крім того, нейтралізує дію кислот шлункового соку тривалий прийом бікарбонату натрію (соди) і антацидів, що позбавляють печії. Антигістамінні засоби (блокуючі H2-гістамінові рецептори) та противиразкові препарати групи інгібіторів протонної помпи пригнічують функції обкладувальних клітин шлунка та вироблення HCl. А ось антагоністи рецепторів ацетилхоліну (м-холінолітики) призводять до зниження секреції шлункового соку за рахунок зменшення впливу блукаючого нерва.

Патогенез

Найчастіше патогенез порушень секреції соляної кислоти вбачають у проблемах нервового, паракринного та ендокринного контролю багатоступеневого процесу її вироблення.

Наприклад, може бути недостатньою активність G-клітин слизової антруму шлунка (з лат. Antrum – порожнина), які продукують гастрин та функціонують лише за певного рівня pH, а також часткова дисфункція ECL-клітин – джерела шлункового гістаміну.

Причетними до порушень виробництва кислоти можуть бути рецептори нейромедіатора ацетилхоліну, що неадекватно сприймають сигнал, вивільнення якого в шлунку (після потрапляння в нього їжі) має стимулювати її вироблення.

Не виключені порушення у перенесенні з цитоплазми в плазматичну мембрану парієнтальних клітин, необхідних для утворення соляної кислоти протонів водню (Н+). Цей процес забезпечується транспортним ферментом - воднево-калієвої аденозинтрифосфатазою (Н + /К + -АТФ) або протонною помпою, і тут, через недостатню міцність клітинних мембран, можуть бути втрати Н + . А щільність мембран та їх сполук у парієтальних клітинах, як з'ясувалося, регулюється глікопротеїновим цитокіном VEGF (васкулярним ендотеліальним фактором), якого може не вистачати за певних умов, зокрема, за тривалого кисневому голодуваннітканин, наявності вогнищ хронічного запаленняабо постійної присутності в організмі мікотоксинів плісняви ​​та інших грибків.

Досить часто патогенез зниженої кислотності криється в дисбалансі речовин, здатних гальмувати секрецію шлункового соку: ентерогастрону (кишкового гастроінгібуючого гормону), секретину (особливо його різновиду – вазоактивного інтестинального пептиду), гормону соматостатінорегуляції (продуцами).

Симптоми зниженої кислотності шлунка

Перші ознаки високого pH шлункового соку виявляються після прийому їжі – у вигляді відрижки та відчуття дискомфорту в ділянці шлунка. Причому відрижка (з присмаком вжитої їжі) може бути через кілька годин після їжі. Даний симптом є доказом того, що їжа досі перебуває у шлунку, тоді як при нормальній кислотності вона має бути вже у тонкому кишечнику. Тому почуття дискомфорту у животі може супроводжувати нудота при зниженій кислотності шлунка.

Також спостерігаються такі симптоми зниженої кислотності шлунка, як метеоризм (здуття живота); кишкові розлади(діарея чи запор); галітоз (поганий запах з рота), а мовою може бути білий наліт; наявність у калі неперетравлених фрагментів їжі; втрата ваги; свербіж у прямій кишці; хронічна втома.

Болі при зниженій кислотності шлунка бувають рідко і зазвичай тягнуться від живота до горла, з'являючись після печії.

До речі, печія при зниженій кислотності шлунка – звичайне явище, як і за підвищеної: різниця полягає у виникненні гастроезофагеального рефлюксу. Справа в тому, що недостатність шлункової кислоти призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску, під впливом якого відбувається відкриття нижнього стравохідного сфінктера, який розділяє стравохід та шлунок. І навіть мікроскопічної кількості кислоти, що потрапила на слизову стравоходу, цілком достатньо, щоб почалася печія.

Про тривале зниження рівня соляної кислоти в шлунковому соку та пов'язаному з цим дефіциті певних речовин (згаданих вище) можуть говорити:

  • хронічні грибкові інфекції та повторювані кишкові інвазії;
  • харчові алергіїта отруєння хімічними речовинами;
  • синдром роздратованого кишечника;
  • слабкість кінцівок, парестезії (оніміння та поколювання в кінцівках);
  • вугри, екзема та шкірні висипання;
  • підвищена сухість шкіри, ламкість нігтів, стоншення та випадання волосся;
  • депресії, порушення сну та пам'яті.

Чим небезпечна знижена кислотність шлунка?

На це питання можна відповісти гранично коротко: достатній рівень кислотності шлунка та шлункового соку має вирішальне значення для хорошого травлення та стану імунної системи.

Ускладнення та наслідки

Перераховуючи конкретні наслідки та ускладнення високого рівня pH шлунка, фахівці підкреслюють першорядну важливість кислоти для перетравлення білка: HCl активує трансформацію проферменту пепсиногену II фермент пепсин, який забезпечує процес розриву зв'язків амінокислот білкової їжі шляхом протеолізу.

Кислота необхідна для правильної роботи сфінктерів шлунка та подальшого просування його вмісту (хімусу); для знешкодження хвороботворних бактерій і дріжджових грибів, що надходять у ШКТ; для вироблення підшлунковою залозою панкреатичних соків. Нарешті, лише у кислому середовищі засвоюються необхідні організму кальцій, магній, залізо, цинк, мідь, селен та інших.

Так що наслідки та ускладнення зниженої кислотності можуть виражатися у підвищенні сприйнятливості організму до кишкової інфекціїта ентеровірусів; недостатність білків через їх мальабсорбцію; залізодефіцитної анемії; дефіцит вітамінів С, А, Е, В12 і фолієвої кислоти; скорочення секреції жовчі та панкреатичних ферментів.

Все це може спричинити розвиток широкого спектра патологій. Так, токсини кишкових мікробів, потрапляючи у кровотік, викликають алергічні чи запальні реакції на дистальних ділянках, наприклад, інтерстиціальний цистит. Простежується схильність до розвитку кишкового дисбактеріозу.

Належним чином не перетравлені білки закисляють кров (через це втрачають міцність кістки кістяка) і багаторазово підвищують рівень азоту сечовини крові, що збільшує навантаження на печінку та нирки. А недолік в організмі ціанокобаламіну (вітаміну B12) та фолієвої кислоти призводить до розвитку хвороби Аддісона-Бірмера (мегабластної анемії) з численними неврологічними проявами.

Діагностика зниженої кислотності шлунка

При певній симптоматичній схожості з підвищеною кислотністю діагностика зниженої кислотності шлунка нерідко призводить до порушення помилкового діагнозу. За деякими даними, це відбувається у 10-15% випадків у пацієнтів до 40-50 років і як мінімум у половині випадків – у пацієнтів старше 60-65 років.

Для виявлення патології необхідні аналізи крові: біохімічний, на антитіла до Helicobacter Pylori, на PgII (рівень пепсиногену) та сироватковий гастрин, на залишковий азот сечовини. Для підтвердження гелікобактерної інфекції проводять аеротестування – склад повітря, що видихається пацієнтом, досліджується на присутність аміаку.

Диференційна діагностика

Особливо важлива у гастроентерології диференційна діагностика, оскільки багато захворювань немає специфічної симптоматики. Наприклад, у літніх пацієнтів зі зниженою кислотністю шлунка втома після їди списується на старість, а ректальний свербіж часто діагностується як геморой.

Як відрізнити підвищену кислотність шлунка від зниженої?

Почнемо з того, що за показник нейтрального рН – водневого показника (рівня Н+ у розчині) прийнято чиста вода: рН - 7,0. До речі, pH плазми крові людини у нормі становить 7,35-7,45.

Чим вище цифри рН, тим нижчий рівень кислотності і, навпаки.

При вимірі рН на порожній шлунок у просвіті його тіла та слизових оболонках даної локалізації фізіологічна норма кислотності – нижче 2,0. А рН для шлункового соку гаразд становить 1,0-2,0. І це найсприятливіші «умови роботи» для шлункового ферменту пепсину.

Якщо водневий показник перевищує 4-4,5 тобто pH>4-4,5, кислотність шлунка вважається зниженою.

Слід звернути увагу, що у всіх медичних підручниках зазначено норму кислотності антрального відділу шлунка в дуже широкому діапазоні: від рН 1,3 до рН 7,4. За теоретично можливий мінімум кислотності шлунка прийнято показник 8,3. А max рівнем вважається показник pH близько 0,9.

Лікування зниженої кислотності шлунка

Уявлення медиків про ширшу поширеність підвищеної кислотності шлунка та помилки у діагностиці призводять до того, що пацієнтам призначаються деякі ліки, які при зниженій кислотності застосовувати не можна.

Так, лікування зниженої кислотності шлунка виключає використання таких препаратів, як Альмагель (Алюмаг, Маалокс, Гастал та ін торгові назви) - це антацидний засіб, що нейтралізує соляну кислоту шлункового соку. Всі антациди лише посилюють проблему, проте вони активно просуваються на ринок як універсальні засоби від печії.

Протипоказано лікувати знижену кислотність антисекреторними засобами Омез (Омепразол, Омітокс, Гастрозол та ін.), а також препаратами Контролок (Пантопразол, Санпраз, Нольпаза), які відносяться до інгібіторів протонної помпи (про протонної помпидив. раніше – у розділі Патогенез зниженої кислотності шлунка).

Не є засобом медикаментозної терапії даної патології противиразкові препарати вісмуту – Де-Нол (Гастро-норм) та Бісмофальк.

Чи можна збільшити секрецію соляної кислоти та як підвищити знижену кислотність шлунка? З урахуванням складності процесу та поліетіології його порушень у гастроентерології застосовують найпростіший спосіб вирішення проблеми – рекомендують приймати препарати HCl та ферментні ліки, що заповнюють нестачу ендогенних травних ферментів.

Так соляна кислота – розчин хлористоводневої кислоти – приймають під час їжі у дозуванні, що визначається лікарем за результатами обстеження. Натуральний консервований шлунковий сік (тварини) приймається також у процесі прийому їжі – по столовій ложці до трьох разів протягом дня. У такий же спосіб і в такому ж дозуванні слід приймати Пепсин (порошок для розчинення у воді) або рідкий Пепсидил.

Допомагає травленню ферментний препарат Ораза (у вигляді гранул), який рекомендується приймати під час їжі або відразу після неї тричі на день – по чайній ложці. Лікування можна проводити протягом місяця. При використанні цього засобу діарея може стати сильнішою.

Пангрол (аналоги – Панцитрат, Фестал, Креон, Мезим) з урахуванням травного ферменту панкреатину приймається по одній-дві капсули перед їжею. Препарат може викликати нудоту і кишкові розлади, а ось тривале використання може призвести до підвищення вмісту сечової кислоти в крові та сечі.

Кошти, що підвищують кислотність шлунка, нечисленні. Наприклад, для активізації виділення шлункового соку використовують гіркоти – настоянку полину гіркого (по 15-20 крапель за 20 хвилин до їди). Можуть бути призначені краплі Аристохолу (по 20-25 крапель тричі на день, після їди).

Засіб Цитофлавін (бурштинова кислота + вітаміни) рекомендується приймати за 30 хвилин до їди – по одній-дві таблетки двічі на день. Якщо немає проблем з нирковим камінням, можна використовувати комплекс вітамінів і мінералів Кальцемін – щодня по одній таблетці. Також доцільно приймати вітаміни В1 В9 В12 РР.

Як підвищити знижену кислотність шлунка?

Зверніть увагу на продукти, що підвищують кислотність шлунка. До них дієтологи відносять: всі овочі та фрукти з високим вмістом аскорбінової кислоти (вітаміну С); корінь імбиру (як теплого імбирного чаю, який також допомагає зменшити здуття в кишечнику); ферментовані овочі ( квашена капуста– як закуска досить 100 г перед основною стравою); все кисломолочне.

Збільшити надходження цинку, необхідного для виробництва HCl у шлунку, можна, вживаючи насіння гарбуза, картопля, боби, арахіс, сири, цільнозернові крупи та хліб, коричневий рис. А щоб покращити засвоєння цинку, приймають вітаміни С, Е, В6 та магній.

Що може запропонувати народне лікування зниженої кислотності шлунка? Яблучний оцет (їдальня ложка на склянку води, приймати за півгодини до їжі); свіжий сік з білокачанної капусти (наполовину з водою) – двічі на день по 100 мл; відвар плодів шипшини (не більше 300 мл на день)), а також вживання перед їжею води з додаванням лимонного соку.

А ось відвар вівса, а також насіння льону, незважаючи на наявність у ньому омега-кислот, не використовуються у лікуванні зниженої кислотності. А для забезпечення організму омега-3 жирною кислотою краще приймати капсули риб'ячого жиру (1 капсула щодня).

Практикуване в народної медициниЛікування травами при зниженні рівня соляної кислоти в шлунковому соку проводиться з використанням свіжого листя кульбаби та подорожника, яке рекомендується додавати в їжу (не піддаючи тепловій обробці).

У збирання трав при даній патології включені те ж листя подорожника, плоди коріандру; листя трифолі, тирличу, сріблястого перстачу, гравілату, а також ромашка аптечна (квітки). Суміш для приготування відвару повинна містити однакову кількість всіх інгредієнтів, наприклад, три столові ложки. Для відвару береться столова ложка суміші на 0,5 літра води, кип'ятиться протягом 15 хвилин, потім настоюється, проціджується та доливається кип'яченою водою до початкового об'єму. Рекомендується вживати у перервах між їдою протягом усього дня – по 100-150 мл. Після тритижневого курсу потрібно зробити перерву на тиждень.

Ви також можете пити відвар з коріння кульбаби, яке викопують на початку осені, очищають, дрібно ріжуть і сушать. Заварюють із розрахунку чайна ложка на склянку окропу, випивають протягом дня кілька прийомів.

Профілактика

На сьогоднішній день профілактика гіпохлоргідрії полягає у скороченні в раціоні білків тваринного походження (які погано перетравлюються при зниженій кислотності) та заміні їх рослинними білками бобових культур, а також у скороченні вживання або виключення цукру. Ось клітковини має бути достатньо.

Рекомендації дієтологів щодо забезпечення правильного травлення зводяться до відмови від їжі, що містить консерванти та інші добавки, та переходу на роздільне харчування. Тобто не слід разом з білками вживати вуглеводи (м'ясо краще їсти з овочами, що не містять крохмалів), а фрукти вживаються окремо, а не під час основного прийому їжі.

], , , ,

Навіщо людині потрібно знати, як визначити кислотність шлунка в домашніх умовах? Іноді рівень кислоти може бути підвищеним або зниженим. Наслідком цього може бути не лише неприємний запахз рота від шлунка, а й розвиток небезпечних гастроентерологічних хвороб. Перевірка рівня кислотності шлунка дозволить уникнути цих наслідків. Визначення можливе, якщо здати аналіз крові та пройти обстеження у лікарні, але існують перевірені методи, що дозволяють дізнатися кислотність шлунка вдома самому.

Чи може змінюватись кислотність? Величина за рівнем кислоти у шлунку може бути підвищена або знижена. Як дізнатися кислотність шлунка самостійно підручними засобами, не залишаючи свого житла? Для цього не потрібно витрачатися на аналізи або дорогі процедури, спочатку можна скористатися практичними рекомендаціями. Декілька послідовних кроків допоможуть розпізнати наявну проблему, від вирішення якої залежить здоров'я людини.

Визначення кислотності в шлунку можливе за лакмусовим папером та за допомогою певних продуктів з ретельним відстеженням зміни у загальному стані та відчуттях.

Спостереження за власним організмом

Можна самому спостерігати за станом організму та його реакціями на подразники. Коливання рівня вмісту соляної кислоти супроводжується певними симптомами. Після оцінки загального стану при зміні меню, режиму живлення та інших параметрів можна виявити проблеми та своєчасно звернутися до медичною допомогою. Такий підхід дозволить уникнути можливих негативних наслідків у вигляді гастриту чи виразки, а часом і серйозніших порушень.

Тест лакмусовим папером

Чи здатна змінюватись кислотність шлунка? Так, тому необхідно провести кілька перевірок та підсумовувати результати. Вимірювання кислотності за допомогою особливого паперу-індикатора не займе багато часу, але дозволити без відвідування поліклініки визначити рівень кислоти у шлунку. Для цього шматочок лакмусового паперу кладеться на мову за годину до їди, а потім визначається колір і результат за кислотністю таким чином:

  • фарбування в червоний або рожевий відтінок свідчить про підвищення рівня соляної кислоти;
  • при зниженому рівніпапір набуває синій колір;
  • норма – фіолетове забарвлення.

Тестування за допомогою продуктів харчування

Перевірити кислотність шлунка в домашніх умовах легко самому, взявши на озброєння такі способи:

  1. ? чайної ложки соди розводимо в кухлі води і випиваємо суміш натщесерце, при цьому відсутність відрижки вказує на занижений вміст кислоти;
  2. з'їжте часточку лимона, якщо вона здалася занадто кислою - рівень кислотності в шлунку завищений, приємний післясмак свідчить про занижену концентрацію кислоти в шлунковому соку;
  3. сік яблука на голодний шлунок, може спричинити больові відчуттяв області живота, чим покаже підвищення рівня кислотності у шлунку, а якщо хочеться постійно кислих продуктів – рівень занижений.

Знижене кислотне середовище

Навіть без гастроскопії можна дізнатися, яка кислотність у шлунку. Наступна симптоматика допоможе зрозуміти, що у людини знижена кислотність шлунка:

  • печія;
  • тяжкість у підребер'ї;
  • болючі відчуття біля пупка навіть після легкого перекушування;
  • почуття розпирання та здуття, бурчання;
  • анемія;
  • втрата апетиту;
  • наявність у калі неперетравлених залишків продуктів;
  • відрижка з неприємним запахомтухлого яйця або гнильний присмак;
  • розлади випорожнень (можливі запори або, навпаки, діарея).

Довготривалий перебіг такого стану призводить до неповного засвоєння білка, що провокує накопичення продуктів розпаду та отруєння всього організму. Починають у недостатньому обсязі засвоюватися корисні вітаміни з їжі, тому можуть виникати такі прояви, як:

  • сухість шкірних покривів;
  • Загальна слабкість;
  • різка втрата маси тіла;
  • гіпотонія;
  • нігтьова пластина повільно росте, надламується та розшаровується;
  • надмірно пересушене і ламке волосся;
  • з'являються вугрові висипання;
  • спостерігається розширення судин на носі та щоках.

Кислотність підвищена: симптоматика

Підвищена кислотність розпізнається за такими видимими симптомами:

  • різка поява печіння - печії;
  • кислуватий присмак чи мідний;
  • відрижка після таких продуктів, як солодкі соки, солодощі та смажені, жирні, копчені, перчені страви;
  • часті головні болі;
  • тупа і біль, що тягне, Найчастіше вранці, затихає після насичення;
  • метеоризм;
  • діарея чи, навпаки, запори;
  • нудота після вживання протизапальних медикаментів;
  • поганий апетит;
  • апатія чи нервозність;
  • дратівливість;
  • блювотні позиви після їжі;
  • сірий з білим відтінком наліт на мові або жовтий.

Стрімкий перебіг життя часом змушує забувати людину про власне здоров'я та його сигнали про функціональні порушення. Прояв хоча б кількох вищеописаних симптомів є приводом для відвідування гастроентеролога, який за аналізом та проведеними дослідженнями поставить остаточний діагноз. Від нормального стану травної системи та навіть однієї його складової залежить здоров'я всього організму.

Детальніше: tvoyzheludok.ru

Сподобалася стаття? Поділіться їй
Роздрукувати статтю
Вгору