Виріб до казки срібний копитце. Новорічна прикраса з пінопласту за казкою «Срібне копитце

Трохи про П. Бажова. Вироби за оповідями Бажова.

Про Павла Бажова

Урал славиться своїми корисними копалинами, а також умільцями, майстрами, старовинними переказами та легендами.

Ми знайомимося з ними за допомогою відомих багатьом з дитинства оповідей Павла Бажова. До його збірки «Малахітова скринька» увійшли: однойменна оповідь, "Срібне копитце", "Кам'яна квітка" та інші твори, створені Бажовим на основі народного фольклору, який він чув з дитинства, так званих "таємних оповідей" - старовинних усних переказів уральських гірників .

У цих переказах збережено багатющу мову народу, її побут, знання та уявлення про навколишню природу. А міфи народів, які здавна населяли Урал (хантів, мансі, марійців та ін.) переплітаються зі знаннями та мріями кріпосних робітничих шахт і копалень.

Малахіт – це мінерал, окис міді. Він утворюється там, де мідь окислюється, тому що мідна руда знаходиться на невеликій глибині або поверхні землі.

І якщо десь на поверхні землі можна знайти малахіт, то там під землею на великій глибині є мідна руда. Саме тому міфологічну Малахітницю Бажов у своїй казці назвав Хазяйкою Мідної гори, хоча там вевся видобуток малахіту, а не міді.

Головні герої оповідань Бажова чесні, справедливі, безкорисливі, добрі, працьовиті, допитливі, мають чистоту помислів. Тому ці твори сприяють моральному вихованнюдітей.

Збірка «Малахітова скринька» перекладена багатьма мовами світу, за мотивами оповідей створені фільми та мультфільми, музичні твори, скульптури, картини, вироби декоративно-ужиткового мистецтва.

Тема завдання конкурсу "Чарівний світ казок" у червні - "Скази Бажова".

Вироби за оповідями Бажова

Як виявилося, "Скази Бажова" - не найпростіша тема для дитячої творчості. Напевно, тому цього разу і робіт із цієї теми зовсім небагато.

Для натхнення учасників ми з донькою цього місяця теж робили нові вироби з мотивів оповідань Бажова та розповідали про старі. Це:

• - олень з бусинок та бісеру

Вироби за оповідями Бажова
(Роботи учасників конкурсу)

© Юлія Валеріївна Шерстюк, https://сайт

Всього найкращого! Якщо стаття була вам корисною, будь ласка, допоможіть розвитку сайту, поділіться посиланням на неї в соціальних мережах.

Розміщення матеріалів сайту (зображень та тексту) на інших ресурсах без письмового дозволу автора заборонено та переслідується згідно із законом.

Короткий зміст казки
Добрий, але самотній старий Кокованя вирішив взяти на виховання сирітку. Люди сказали йому, що «нещодавно на Глінці осиротіла сім'я Григорія Потопаєва. Старших дівчат прикажчик наказав у панську рукоділлю взяти, а одну дівчинку по шостому році нікому не треба». Живе сирітка в чужій сім'ї якогось горюна, «а в того своя сім'я понад десяток. Самі не досхочу їдять...»

Настав свято, і вирушив старий за подарунком. Прийшов, а там повна хата народу, великих і маленьких. Біля грубки дівчинка сидить, а поряд з нею кішка бура. Так і з'явилися у Коковані онука Даренка та кішка Муренка.

Дід виявився майстром казки казати. Особливо Даренці подобалися історії Коковані про чудове цапа: «Той цап особливий. У нього на правій передній нозі срібне копитце. Де тупне цим копитцем, там і з'явиться дорогий камінь. Раз тупне — один камінь, два тупне — два камені, а де ніжкою бити стане — там купа дорогого каміння.»

Так і зажили вони: «жили-поживали, добра багато не наживали, а на життя не плакалися, і у всякого було. Кокованя з ранку на роботу йшов, Даренка в хаті прибирала, юшку та кашу варила, а кішка Муренка на полювання ходила — мишей ловила».

Настала зима. Зазбирався Кокованя до лісу: там у нього «зимовий балаган біля покісних ложок поставлено. Гарний балаган, з осередком, з віконцем». З дідом Даренка напросилася, та й кішка Муренка слідом уплуталася.

Козлів того року було багато, і старий мисливець щодня пропадав у тайзі. А врешті-решт довелося Коковані залишити маленьку Даренку одну в балагані, посеред тайгових лісів, та бігти на завод за конем, щоб везти додому заготовлену солонину.

Ось у цей час і відбулася зустріч (точніше цілих три) дівчинки з таємничим козлом Срібне копитце: «ніжки тоненькі, голівка легенька, а на ріжках по п'ять гілочок».

Обдарував він сирітку і діда невимовним багатством: «Скинувся козел на дах і давай по ньому срібним копитцем бити. Як іскри, з-під ніжки камінчики посипалися. Червоні, блакитні, зелені, бірюзові – всякі».

Кокованя, що повернувся, не впізнав свого балагана: «весь він як купа дорогого каміння став. Так і горить-переливається різними вогнями».

Помилувавшись на невимовну красу, старий нагріб півшапки самоцвітів, а решта, на прохання Даренки не зачепив, мовляв «завтра вдень ще на це подивимося».

Ось так і були винагороджені Даренка та Кокованя – прості працьовиті люди з чистою душею, які вірять у добро, чесність.

Тільки шкода зниклої Муренки. Мабуть, вона теж була трохи чарівною, і просто повернулася разом із Срібним копитцем у Казку.

Персонажі та декорації
Декорації в нас уже були від інших вистав: старий будинок, що дістався горюну з сім'єю, залишився від «Колобка», хата Коковані – від «Курочки Ряби», засніжений ліс – від казки «Морозко», тому потрібно було зробити лише краєвид сільської вулиці, балаган та самих героїв.

Для створення сільської вулиці ми вибрали техніку аплікації: розфарбували восковою крейдою лист А3 та акварельними фарбами холодних відтінків. Потім вирізали деталі кучугур, ялинок та будиночків. Усі розташували на іншому аркуші того ж розміру та наклеїли. Віконці зробили з жовтого паперу.

Багалаган було вирішено робити з коробки-хатинки, що залишилася від новорічного подарунку. Коробка навіть мала прорізані віконця. Залишалося пофарбувати її срібною аерозольною фарбою, наче вона вся вкрита інеєм, що було зроблено. Сніг на даху – шматок нетканого матеріалу з блискітками. Колоди балагану, двері та лиштви «намальовані» манною крупою.

На один із схилів даху наклеїли безліч декоративних кристалів та бісеру.

Персонажів робили на основі циліндрів від рулонів туалетного паперу.

Розфарбувати тулуб - раз, намалювати обличчя чи мордочку - два, приклеїти деталі - три...

Кокованю Сашко зробив із вати, розфарбував гуашшю та наклеїв узлісся кожуха та шапки та бороду. Даренці з тієї ж вати зробив косу, прикріпив бантик з вузенької стрічки і пов'язав (з моєю допомогою) клаптик-хусточка. Над кішкою Муренкою довелося почаклувати і мені: загнути краї рулончика всередину, щоб вийшли вушка на маківці. А далі, як і у всіх: біла грудка та смужки намальовані, хвіст із вати наклеєний. Срібне копитце прикрасили гіллястими ріжками, які вставили у прорізи у верхньому краї рулончика, а по низу зробили 4 виїмки, щоб позначити ніжки. На праву передню ніжку Сашко наклеїв срібне копитце зі смужки фольги.

Кінь, за яким Кокованя ходив на завод, з'являється лише на кілька миттєвостей і не відіграє значної ролі, тому, не мудруючи лукаво, просто вирізав із картону її силует.

Сім'ю багатодітного горюна зображали ляльки, що залишилися від вистави «Морозко», але можна просто їх намалювати.

Дія
Сам хід спектаклю нехитрий: декорації змінюють одна одну по ходу казки, ляльки пересуваються по сцені під оповідання оповідача, але...

Наприкінці вистави, коли фігурка Срібного копитця ставиться на дах балагану, раптово гаситься світло, хатка повертається стороною, прикрашеною кристалами-«самоцвітами», і запалюється... ялинкова гірлянда! Вона створює атмосферу чаклунства та загадковості: «...Так і горить-переливається різними вогнями...»

І тільки при заключних словах казки світло вмикається знову, повертаючи глядачів у реальний світ...

Цей майстер-клас підходить для дітей старшого дошкільного віку. Можливе виготовлення цієї роботи як частину проекту вивчення творчості уральських письменників. Творчість Петра Павловича Бажова яскраво описує життя уральців та природу рідного краю. Також робота, виконана руками дитини, може стати прикрасою дитячої кімнати.

Для роботи будуть потрібні такі матеріали: білий картон, клей-олівець, кольоровий папір, ножиці, олівець; книга із творами П. П. Бажова.

Ціль: розвивати творчі здібності дітей через створення ілюстрацій до творів П. П. Бажова

Завдання:

Ознайомити дітей із твором П. П. Бажова «Срібне копитце»;

Розвинути інтерес творчості уральського письменника;

Розвивати творчі здібності дітей;

Розвивати акуратність під час роботи з клеєм.

Хід заняття

Вихователь: Хлопці, сьогодні ми з вами робитимемо чудовий виріб Але перш, ніж розпочати роботу, давайте пригадаємо, яку казку ми нещодавно читали?

Діти відповідають.

Вихователь: Абсолютно вірно-«Срібне копитце» Скажіть хто автор?

Діти відповідають.

Вихователь: Павло Петрович Бажов Наш уральський письменник. У його творах описано чудову уральську природу. Ось саме цього чудового козлика-Срібне копитце, ми і будемо з вами робити. На ваших столах лежить Аркуш паперу із зображенням козлика, кольоровий папір та клей та олівці.

Почнемо роботу!

1. Покладіть перед собою лист із зображенням козлика

Тепер візьміть до рук олівці і розфарбуйте тло своєї роботи.

2. Тепер візьміть жовтий папір і порвіть лист на дрібні шматочки.

Ці маленькі шматочки приклейте місце грудки тварини з допомогою клею олівця.

Потім продовжіть роботу і заклейте животик теж жовтими шматочками.

3. Зараз вам знадобиться коричневий папір – це тулуб та голова тварини. Порвіть листок на маленькі шматочки, а потім приклейте їх на потрібні частини тіла. Намагайтеся бути обережними і не залишати білих місць.

Ось вийшов чудовий козлик, як називав його Кокованя.