Перекладач російсько татарський онлайн google. Татарські словники. Чотиритомний російсько-татарський словник
Близько 20 000 слів
Передмова
Татарська лексикографія, особливо складання російсько-татарських словників, має давні й багаті традиції, бо татарський народ здавна живе в тісному сусідстві і співпраці з російським народом, маючи з ним міцні соціально-економічні та культурні зв'язки.
В даний час татарську мову почав вивчатися на всіх рівнях освіти, починаючи з дитячих садків і закінчуючи вузами. При уявній оснащеності словниками досі немає повноцінного російсько- татарського словаря, який міг би стати справжньою підмогою при вивченні татарської мови.
Справжній російсько-татарський словник має свої особливості. Він призначений, в першу чергу, для тих, хто вивчає татарську мову. Справа в тому, що практично всі татари, які проживають в Росії і в країнах колишнього СРСР, знають російську мову. Тому часто вони потребують саме в російсько-татарському словнику (ніж в татарсько-російській), де були б розкриті структурні особливості сучасного татарської мови. Знання татарської мови визначається вмінням правильно побудувати речення, перекладене з російської мови. Тому найбільш складним є саме визначення точного переказного значення і його синтаксичного поєднання російського слова. Тому необхідність і актуальність подібного посібника не викликає ніяких сумнівів.
Сучасний татарську мову в силу екстралінгвістичних і внутрішніх змін зазнає серйозних змін, як в лексиці, так і в граматиці. На жаль, останні словники подібного обсягу були видані декілька десятиліть тому, і на сьогоднішній день словник, який би відбив всі зміни останніх років, виданий.
Татарська мова має особливості, непритаманні російській мові. Через ілюстративний матеріал ми спробували передати особливості найбільш важливих значень тієї чи іншої лексеми. У словнику не завжди передаються основні значення, в деяких випадках дані тільки саме переносні значення слова. Нами була зроблена спроба виділення головного вжиткового значення слів.Це особливість важлива в зв'язку з тим, що нерідко основне значення (яке наводиться в академічному словнику першим) практично не вживається в сучасній мові.
Тому на даному етапі складання «середнього» російсько-татарського словника, що відображає основні особливості російського і татарського літературних мов стало дуже своєчасним.
структура словника
У словнику всі російські слова дано в алфавітному порядку. Кожне виділене слово разом з ілюстративним матеріалом утворює словникову статтю.
Омоніми (тобто слова з однаковим написанням, але різні за значенням) дані окремими словниковими статтями і позначені напівжирними арабськими цифрами:
балка 1 сущ өрлек, матчу, аркили агач
балка 2 сущозин чокир, сиза, кори үзән
Різні значення російського багатозначного слова всередині словникової статті виділяються арабськими цифрами з крапкою. У деяких випадках після цифри дають пояснення до даного значення російською мовою (в дужках, курсивом), наприклад:
шушукатися гл1. (шепотітися, секретничати) Пишилдашу, чиш-пишний, шипирт сөйләшү; 2. ( пліткувати, обмовляти) Гайбәт Сату
У деяких випадках в дужках після перекладу коротко пояснюються на татарською мовою. Цей спосіб подачі найчастіше відноситься до слів, запозиченим з російської мови. Іноді дається тлумачення і до російській заголовному слову, наприклад:
азу(страву з дрібних шматочків м'яса) сущазу ( вак туралган іттән ашамлик)
Близькі за значиенію переклади відділяються комою, більш віддалені - крапкою з комою і зазвичай супроводжуються поясненням, уточнюючим область вживання татарського слова; наприклад:
обстановка сущ(меблі) Җіһаз; ( міжнародна) Хәл, Шарт
Взаємозамінні синоніми як в російській, так і в татарської частини словника полягають в круглі дужки, наприклад:
абсурдний прмәг'нәсез, тозсиз (тузга язмаган) # Все сказане ним - абсурд. - Аниң бөтен әйткәне тузга язмаган.
Під знаком # дається ілюстративний матеріал, який допомагає зрозуміти синтаксичне використання того чи іншого слова як в російській, так і в татарською мовою.
При великих російських словах дається вказівка \u200b\u200bна частину мови ( сущ, гл), І на область вживання ( хім, біол).
Іменники російської мови даються в називному відмінку однини.
Іменники татарської мови даються в формі основного відмінка однини. наприклад:
абзац сущ1. яңа Юл; Кизил Юл; 2. абзац ( текстниң ике Кизил Юл арасиндаги өлеше)
Імена прикметники російської мови даються в формі називного відмінка едінтсвенного числа чоловічого роду.
Імена прикметники татарської мови даються в основній формі. наприклад:
авантюрний прмаҗарали, авантюр
Дієслова російської мови даються в формі інфінітива. Дієслова татарської мови даються в формі імені дії.
Російські дієслова доконаного і недоконаного виду наводяться в формі імені дії на своєму місці за алфавітом. Новизною словника є той момент, що ні практично не даються посилань значень дієслів за видами. Наприклад, у порівнянні з іншими російсько-татарськими словниками.
Імена числівники наводяться з відповідною позначкою.
У словнику наводяться широковживаних прислівники, як завтра, вранці, сьогодні.
Причини того, вигуки, звуконаслідувальні і предикативні слова наводяться в словнику з відповідними позначками і перекладом.
умовні скорочення
анат -анатомічний термін
астролого -астрологічний термін
астрон -астрономічний термін
безличн оповідь -безособове присудок
біол -біологічний термін
бот -ботанічний термін
бран -лайливе слово
бухг -бухгалтерський термін
в різн знач -в різних значеннях
в знач -у значенні
вступна сл -вступне
слово
воєн -військовий
термін
геогр -географічний термін
геол -геологічний термін
горн -гірський термін
грам -граматичний термін
живоп -термін з області живопису
зоол -зоологічний термін
спокуса -іскуствоведческій термін
іст -історичний термін
лінг -лінгвістичний термін
мат -математичний термін
мінер -мінерал
міфол -міфологічний термін
мн ч -множина
мор -морський термін
муз -музичний термін
зверну -звернення
опт -термін оптики
перен -переносне значення
повів -в наказовій формі
підр -звукоподражательное слово
полігр -поліграфічний термін
політ -політичний термін
предикий сл -предикативное слово
простореч -просторічне слово
бджіл -пчеловодскій термін
розм -розмовний
рел -релігійний термін
риб -рибний термін
оповідь - присудок
сказоч -казковий персонаж
сокращ -скорочення
з-х -сільськогосподарський термін
театр -театральний термін
тих -технічний термін
физиол -фізіологічний термін
філос -філософський термін
фін -фінансовий термін
фольк -фольклорний термін
хім -хімічний термін
част -частинка
шахм -шаховий термін
екон -економічний термін
юрид -юридичний термін
етногр -етнографічний термін
православ -термін, прийнятий в православної церкви
Російський алфавіт
перекладач - Толмач, драгоман. ... .. Словник російських синонімів і схожих за змістом висловів. під. ред. Н. Абрамова, М .: Російські словники, 1999. перекладач інтерпретатор, тлумач, драгоман, прелагатель, шепотіло, синхроніст, перелагатель, преложитель, ... ... Словник синонімів
ПЕРЕКЛАДАЧ - ПЕРЕКЛАДАЧ, перекладача, чоловік. 1. Особа, що займається перекладами з однієї мови на іншу. Перекладач з французької мови. 2. Той, хто переводить або перевів що небудь (див. Перевести в 8, 9 і переважно. 10 знач .; прост.). Перекладач грошей. Тлумачний ... ... Тлумачний словник Ушакова
перекладач - проміжна ланка в комунікації, необхідність в якому виникає у випадках, коли коди, якими користуються джерело і адресат, не збігаються. Як мовного посередника перекладач може здійснювати не тільки переклад, а й различнее ... ... Фінансовий словник
ПЕРЕКЛАДАЧ - ПЕРЕКЛАДАЧ, а, чоловік. Спеціаліст по переказах з однієї мови на іншу. П. з чеського. | дружин. перекладачка, и. | дод. перекладацький, а, е. Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 ... Тлумачний словник Ожегова
перекладач - автор переказного твори, який має право на здійснений ним переклад. Згідно із законом РФ Про авт. право і суміжні права П. повинен користуватися авт. правом на створений ним твір за умови дотримання ним прав автора оригінального ... ... Видавничий словник-довідник
перекладач - (англ. Translator, interpreter) 1) в цивільному і кримінальному судочинстві особа, що володіє мовами, необхідними для перекладу заяв, показань, клопотань, пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, виступи в суді рідною ... Енциклопедія права
ПЕРЕКЛАДАЧ - фізична особа, що володіє мовами, знання яких необхідно для перекладу під час провадження у цивільній, адміністративній, кримінальній справі або при його розгляді ... Юридична енциклопедія
перекладач - 3.6 перекладач: Фізична особа, яка здійснила переклад тексту твору на мову даного видання. Джерело ... Словник-довідник термінів нормативно-технічної документації
ПЕРЕКЛАДАЧ - Посадові обов'язки. Перекладає наукову, технічну, суспільно політичну, економічну і іншу спеціальну літературу, патентні описи, нормативно-технічну і товаро супровідну документацію, матеріали листування із зарубіжними ... Кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців та інших службовців
перекладач - Запит «Перекладачка» перенаправляється сюди; см. також інші значення. Сюди перенаправляється запит «Електронний перекладач». На цю тему потрібна окрема стаття. Перекладач фахівець, який займається перекладом, тобто створенням письмового ... ... Вікіпедія
перекладач - ім., М., Употр. сравн. часто Морфологія: (немає) кого? перекладача, кому? перекладачеві, (бачу) кого? перекладача, ким? перекладачем, про кого? про перекладача; мн. хто? перекладачі, (немає) кого? перекладачів, кому? перекладачам, (бачу) кого? перекладачів ... Тлумачний словник Дмитрієва
книги
- Перекладач, Олексій Суконкін. Книга - відверта сповідь про війну, що оповідає про те, як війна ламає людину, як змінює його світогляд і характер, про те, як людина протистоїть страхам, поневірянь та болю. ... Купити за 149 руб електронна книга
Сталося так, що ви вирушили в республіку Татарстан на відпочинок або по роботі? Тоді вам пощастило, Татарстан, це чудове місце, де навіть під час ділової поїздки ви зможете відпочити. Неймовірні пейзажі, якими наповнена ця республіка не можуть не запасти в душу і не радувати око. Приїхавши по роботі або на відпочинок наприклад в Казань, ви зможете відвідати один з 7 театрів, один або кілька музеїв, всього їх налічується 388 по всій республіці, або помилуватися чудовими річками Волгою і Камою.
Безперечно, у великих містах місцеве населення добре знає російську мову, але що робити, якщо вам потрібно спілкуватися з жителями глибинки? В такому випадку вам допоможе наш російсько-татарський розмовник, який складається з декількох корисних тем.
звернення
| Вітаю! | Ісенмесез! |
| Ласкаво просимо, дорогі гості! | Рехім ітегез (ХУШ кілдегез), кадерле кунаклар! |
| До нас приїхали гості | Безге кунаклар Килда |
| Доброго ранку! | Хеерле ірте! |
| Добридень! | Хеерле кін! |
| Добрий вечір! | Хеерле кіч! |
| Зустрітися | Таниш булигиз (танишигиз) |
| Моє прізвище Хайруллін | прізвищами Хейруллін |
| Дозвольте представити вам мого товариша (супутника) | Сезне іптешем (Юлдашев) белен таништирирга рохсет ітегез |
| Ради з вами познайомитися! | Сезнен белен танишуибизга шатбиз! |
| Зустрітися, це моя сім'я: | Таниш булигиз, бу Мінем гаілем: |
| Моя дружина, мій чоловік | Хатинь, Ірем |
| Наші діти | Балаларибиз |
| Наша бабуся, наш дідусь | Ебіебез, бабабиз |
| Наша свекруха, наш свекор | Каенанабиз, каенатабиз |
| Як ваші справи? | Ешлерегез нічек? |
| Дякую добре | Рехмет, ейбет |
| Де тут можна влаштуватися? | Монд Кайда урнаширга була? |
| Де ви зупинилися? | Сез Кайда тукталдигиз? |
| Ми зупинилися в готелі «Казань» | Без "Казан» гостініцасинда тукталдик |
| Чи надовго ви приїхали? | Сез озакка кілдегезме? |
| Навіщо приїхали? | Ні очен кілдегез? |
| Я приїхав у відрядження | Командіровкага Килда |
| Як ваше здоров'я? | Селаметлегегез нічек? |
| Як поживає ваша сім'я? | Гаілегез ні хелде? |
| Ви не дуже втомилися з дороги? | Юлда бик аримадигизми? |
Мовний бар'єр
| Я не говорю по-татарськи. | Мін татарча сойлешмім. |
| Ви говорите по-татарськи? | Сез татарча сойлешесезме? |
| Говоріть, будь ласка, повільніше. | Зінхар, екренрек ейтегез. |
| Що він (вона) сказала? | Вул нерсе ейтте? |
| Перекладач. | Тержемече. |
| Нам потрібен перекладач. | Безге тержемече кірек. |
| Розуміти. | Анларга. |
| Ви мене розумієте? | Сез міні анлийсизми? |
| Я вас зрозумів. | Мін сезне анладим. |
| Повторіть будь-ласка ще раз. | Кабатлагиз, зінхар, тагин Бер тапкир. |
| Я вивчаю татарську мову | Мін татар Телень ойренем |
| Я хочу навчитися говорити (читати, писати) по-татарськи | Мінем татарча сойлешерге (укирга, язарга) ойренесем кіле |
| Ви розумієте по-татарськи? | Сез татарча анлийсизми? |
| Я трохи розумію по-татарськи | Мін татарча Беразі анлийм |
| Я трохи розумію, але говорити не можу | Мін Беразі анлийм, лекін сойлеше алмийм |
| Ви говорите занадто швидко | Сез Артик Тіз сойлісез |
| Ви дуже поспішаєте | Сез бик ашигасиз |
| Тагин бер тапкир кабатлагиз еле | |
| Будь ласка, говоріть повільніше! | Зінһар, акринрак сойлегез! |
| Що ви сказали? | Сез ні дідегез? |
| Про що він (а) говорить? | Вул нерсе туринда Сойл? |
| Що вона сказала)? | Вул ні Діда? |
| Скажіть будь ласка | Ейтегезче (ейтегез еле) |
| Як це називається по-татарськи? | Татарча бу нічек дип Атала? |
| Добре (правильно) чи я говорю? | Мін ейбет (Дорес) сойлімме? |
| Ви говорите добре (правильно) | Сез ейбет (Дорес) сойлісез |
| Я не знаю такого слова | Мін андий сузне белмім |
| Ви мене зрозуміли? | Сез міні анладигизми? |
| Ви мене добре чуєте? | Сез міні яхши ішетесезме? |
| Повторіть будь-ласка ще раз | Тагин бер тапкир кабатлагизчи (кабатлагиз еле) |
| Як вимовляти це слово? | Бу сузне нічек ейтерге? |
| Ви вимовляєте це слово правильно | Сез бу сузне Дорес ейтесез |
| Напишіть, будь ласка, це слово по-татарськи | Бу сузне татарча язигиз еле |
| Напишіть ось на цьому аркуші | Мене бу бітке язигиз |
| Як це буде по-татарськи? | Татарча бу нічек була? |
| Говоріть, будь ласка, зі мною по-татарськи | Мінем белен татарча сойлешегез еле |
| У вас є російсько-татарський словник? | Русча-татарча сузлегегез барми? |
| Я хочу знайти книжку для вивчення татарської мови | Татар Телень ойрену очен бер кітап Табас иде |
| Які підручники потрібні для вивчення татарської мови? | Татар Телень ойрену очен нінді дереслеклер кірек? |
| У вас є легкі книги для читання на татарською мовою? | Сезде жінелрек укила Торган татарча кітаплар барми? |
| Є, я вам завтра принесу | Бар, іртеге алип кілермен |
числівники
| 0 | нуль | 22 | Егерме ике |
| 1 | Бер | 23 | Егерме оч |
| 2 | ике | 30 | Утиз |
| 3 | оч | 40 | Кирик |
| 4 | Дурт | 50 | Ілле |
| 5 | Біш | 60 | Алтмиш |
| 6 | Алти | 70 | жітмеш |
| 7 | жида | 80 | Сіксен |
| 8 | Сігез | 90 | Туксан |
| 9 | Тугиз | 100 | Йоз |
| 10 | ун | 101 | Йоз Де бер |
| 11 | Ун + бер | 200 | ике йоз |
| 12 | Уніка | 500 | Біш йоз |
| 13 | Уноч | 900 | Тугиз йоз |
| 14 | Ундурт | 1000 | Мен |
| 20 | Егерме | 1000000 | Бер мільйон |
| 21 | Егерме бер | 1000000000 | Бер мільярд |
властивості
| великий | Зур |
| високий | Біек |
| Гарячий | Кайнар |
| брудний | Пичрак |
| густий | Куе |
| дешевий | Арзано |
| довгий | Озин |
| жорсткий | кати |
| живий | Ісен |
| рідкий | Сиек |
| жирний | Майлі |
| кислий | ече |
| короткий | Киска |
| Вродливий | Матура |
| круглий | Тугерек |
| легкий | жінеля |
| маленький | Кечкене |
| мокрий | Юеш |
| молодий | Бухарест |
| м'який | Йомшак |
| низький | Тубен |
| новий | Яна |
| гострий | Очли |
| поганий | Начар |
| повний | Тули |
| порожній | Буш |
| слабкий | Кочсез |
| солодкий | Татли |
| Старий | карт |
| сухий | кори |
| темний | Каранг |
| теплий | жили |
| важкий | Авир |
| холодний | Салкин |
| хороший | Яхши |
| чистий | Саф, чиста |
кольору
Риси характеру
час
| Година | Сегать |
| хвилина | хвилин |
| секунда | секунд |
| Котра година? | Сегать ніче? |
| Дев'ятій годині ранку. | Іртенге сегать тугиз |
| Третя година дня. | Кондезге сегать оч. |
| Шість годин вечора. | Кичка сегать алти. |
| Чверть четвертого. | Дуртенче унбіш хвилин. |
| Пів на п'яту. | Бішенче ярти. |
| Без п'ятнадцяти дванадцять. | Уніка туларга унбіш хвилин. |
| Без двадцяти вісім. | Сігез туларга егерме хвилин. |
| П'ять хвилин на дев'яту. | Тугизинчи біш хвилин. |
| День. | Кон, Кондеза. |
| Ніч. | Тон. |
| О котрій годині? | Сегать нічеде? |
| Коли ви приїдете? | Сез кайчан кілесез? |
| Через годину (півгодини). | Бер (ярти) сегатьтен сон. |
| Пізно. | Сон. |
| Рано. | Ірте. |
| Вечір. | Кіч. |
| Ми повернемося ввечері. | Без кіч белен кайтабиз. |
| Приходьте до нас ввечері. | Безге кіч белен кілегез. |
| Рік. | Їв. |
| В якому році? | Ніченче елда? |
| У 2012-му році? | 2012 нче елда? |
| У минулому (нинішньому, майбутньому) році. | уткен (хезерге, кілечек) елда. |
| Через рік. | Елда сон. |
| Пора року. | Їв фасили. |
| Весна. | Яз. |
| Літо. | жей. |
| Осінь. | Кіз. |
| Зима. | Киш. |
| Сьогодні який день? | Буген нінді (кайси) кін? |
| Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя | Душембе, сішембе, чершембе, пенжешембе, жомга, шімбе, якшембе |
| Я буду вільний весь день. | Мін коні буї буш булам. |
| Вчора. | Кіче. |
| Сьогодні. | Буген. |
| Завтра. | Іртеге. |
| Місяці. | Айларов. |
| Січень лютий березень…). | Гийнвар (лютий, березень ...). |
| тиждень | Атна. |
| Минулого тижня. | уткен атнада. |
| Ми повернемося пізно вночі. | Без тонле белен сон кайтабиз. |
| Наш потяг приходить вночі. | Безн поїзд тонле белен кіле. |
| Ранок. | Ірте. |
| Вранці. | Ірте белен. |
| Ми прийдемо до вас завтра вранці. | Без сезге іртеге ірте белен кілебез. |
| Число. | Сан. |
| Яке сьогодні число? | Буген нічесе? |
| Сьогодні вісімнадцяте липня. | Буген унсігезенче липень. |
| Якого числа? | Кайси конне? |
вимова
знайомство
звернення
Вітання
запрошення
прощання
Подяка, прохання
Вибачення, згода, відмова
В готелі
| Хочу помитися. | Юанисим кіле. |
| У якому готелі ви зупинилися? | Сез кайси кунакханеде тукталдигиз. |
| Як проїхати до готелю? | Кунакханеге нічек барирга? |
| Чи можете ви нам порекомендувати готель? | Сез безге кунакхане тек'дім ІТЕ аласизми? |
| Де найближчий фотосалон? | Ін якин фотосалон Кайда? |
| Коли будуть готові фотографії? | Фоторесемнер кайчан Езер була? |
| Фотографії надішліть за адресою ... | Фоторесемнерне ... адреска жіберегез. |
| Я залишив (забув) свій чемодан. | Мін чемоданимни калдирганмин (онитканмин). |
| Я хотів віддати костюм в чистку. | Кестуменне чістартирга бірерге Телімени. |
| На якому поверсі ваш номер? | Номеригиз ніченче ката? |
| Готель далеко від вокзалу? | Кунакхане вокзалдан еракми? |
| Ми очікуємо гостей. | Без кунаклар котебез. |
| Зателефонуйте мені о восьмій годині вечора. | Міна кичка сігезде шалтаригизчи. |
| Ви можете розбудити мене о восьмій ранку. | Сез міні іртенге сігезде уятмассиз мікен? |
| Закрийте будь ласка двері. | Зінһар, ішекне ябигиз. |
| Сходи. | Баскич. |
| Я спущуся по сходах. | Мін баскичтан тошермен. |
| Де ліфт? | Ліфт Кайда? |
| Мені потрібен номер на двох. | Міне ике кешелек номер кірек. |
| Цей номер мені підходить. | Бу номер міна затятий. |
| Закрийте, будь ласка, вікно. | Зінһар, терезене ябигиз. |
| Ми їдемо сьогодні. | Без Буген кітебез. |
| Знесіть, будь ласка, наші речі вниз. | Безн ейберлерне аска тошерегезче. |
В перукарні
сон
В місті
| Я (ми) перший раз в цьому місті. | Мін (без) бу шеһерде беренче тапкир. |
| Як вам сподобалося місто? | Сезге шеһер ошадими? |
| Який герб вашого міста? | Шеһерегезнен герби нінді? |
| Що означає цей герб? | Герб нерсене анлата? |
| Де знаходиться будинок № 5. | 5 нче Йорт Кайда урнашкан? |
| Що це за завдання? | Бу нінді біна? |
| Що міститься в цій будівлі? | Бу бінада нерсе урнашкан? |
| Коли побудовано цю будівлю? | Бу біна кайчан салинган? |
| Коли був побудований цей міст? | Бу купер кайчан салинган? |
| Кому поставлений цей пам'ятник? | Бу һейкел кемге куелган? |
| Звідси прекрасний вид? | Монна матур куренеш? |
| Як пройти в найближчий парк? | Ін якин парку нічек барип була? |
| Ходімо по цій алеї. | Бу алея буйлап барийк. |
| Як називається центральна площа міста? | Шеһернен узек мейдани нічек Атала? |
| Проводьте нас до площі, будь ласка. | Сез безн мейданга Кадер Озата алмассизми? |
| Я іноземець не знаю міста. | Мін чит мул кешесе һем шеһерне белмім. |
| Де знаходиться турецьке посольство? | Торека посольствоси Кайда урнашкан? |
| Як проїхати на м'ясний (рибний, квітковий, фруктовий, овочевий, недільний) ринок? | Іт (балик, чечек, жілек-жімеш, яшелче, ял коні) базари нічек барип була? |
| Як називається ця вулиця? | Ми урамнин ісеме нічек? |
| Де головна вулиця? | Баш Урам Кайда? |
| Як знайти вулицю Декабристів? | Декабрістлар урамин нічек табип була? |
| Коли побудована ця мечеть (церква)? | Бу мечете (чіркеу) кайчан салинган? |
| Куди веде цей шосе? | Бу шосе Кайда алип бару? |
подорож
| Ми хотіли замовити через ваше агентство номер в готелі. | Сезнен агентлигигиз аша без отельде (кунакханеде) номер сорарга телібез. |
| Де отримати в'їзну (виїзну) візу? | Кайда килер очен (кітер очен) віза алип була? |
| Чи можна продовжити візу? | Віза озайтип булами? |
| Як називається це гора? | Бу тау нічек Атала? |
| Яка висота гори? | Таунин біеклеге купме? |
| Чи ведете ви щоденник подорожі? | Сез сеяхет конделеген алип барасизми? |
| За якою дорогою ми поїдемо? | Без кайси юлдан барачакбиз? |
| Ми були в дорозі три (чотири) дні. | Без юлда оч (Дурт) кін булдик. |
| Ви любите плавати? | Сез йозерге яратасизми? |
| Вам подобається купатися вранці? | Сезге іртенге Коєну ошийми? |
| Яка чисельність населення цього міста? | Бу шеһерде купме Халик Яші? |
| Як називається цей острів? | Бу ранку нічек Атала? |
| Кому потрібно пред'явити паспорт? | Паспортний кемге курсетерге? |
| Ось мій паспорт. | Мене Мінем паспорт. |
| Як погода? | Һава ториши нічек? |
| Яка зараз температура? | Хезер температура купме? |
| Яка погода буде завтра? | Іртеге һава ториши нінді булир? |
| Де можна подивитися розклад руху поїздів (літаків, пароплавів)? | Поездлар (самолетлар, пароходлар) йору тертібен Каяні белешеп була? |
| З цієї річці пароплав ходять? | Бу елгада пароходлар йорілерме? |
| Чи є на цій річці електростанція? | Бу елгада гідроелектростанціялер барми? |
| Коли ви повертаєтеся додому? | Сез оегезге кайчан кайтасиз? |
| Звідки Ви родом? | Сез кайдани? |
| Тут зібралися туристи з різних країн? | Монд ТОРО іллерден кілген турістлар жиелган. |
| Де автобус для туристів? | Турісларга автобус Кайда? |
| Яка програма екскурсії? | Екскурсія программаси нінді? |
| Нам потрібен гід. | Безге гід кірек. |
У транспорті
| Де я можу сісти на автобус (тролейбус, трамвай)? | Кайда хв автобуска (троллейбуска, трамвайга) утира алам? |
| Скільки коштує проїзд? | Юл хаки купме? |
| Це місце вільне? | Бу урин бушмени? |
| Давайте зійдемо на цій зупинці! | ейде бу тукталиштіа Тошик! |
| Коли ми повинні бути в аеропорту? | Без кайчан аеропорту булирга тіешбез? |
| Де камера схову? | Саклан камералари Кайда? |
| Візьміть мій багаж, будь ласка! | Багажимни алигизчи. |
| Скільки коштує квиток до ...? | Квиток ... Кадер купме тора? |
| Скільки коштує дитячий квиток? | Балалар квитки купме тора? |
| Чи є вільне місце в спальному вагоні? | Йоки вагонинда буш урин барми? |
| Де першого класу? | Беренче клас вагони Кайда? |
| Де ваше (наше) купе? | Сезнен (безн) купе Кайда? |
| Як пройти в вагон-ресторан? | Вагон-ресторанга нічек узарга? |
| Чи можна курити в цьому купе? | У цьому купе темеке тартирга ярийми? |
| Як проїхати на вокзал? | Вокзалга нічек барирга? |
| Як пройти до квитковій касі? | Білетлар кассасина нічек утерге? |
| Де вхід в метро? | Метрогіл Керу Кайда? |
| Коли приходить (відправляється) поїзд? | Поїзд кайчан кіле (Кіте)? |
| Скільки часу йде швидкий поїзд? | Експрес-поїзд ніче сегать бару? |
| Де наш літак? | Безн літак Кайда? |
| Скажіть, сьогодні льотна погода? | ейтегезче, Буген очулар булачакми? |
| Де стоянка таксі? | Таксі тукталиши Кайда? |
| Викличте таксі! | Таксі чакиртигиз! |
| Зупиніться, будь ласка, тут. | Монд туктатигизчи. |
У ресторані, кафе
| Давайте зайдемо в бар. | Барга Керик. |
| Дайте, будь ласка, два коктейлі. | Ике коктейль бірегезче. |
| Я б випив кухоль темного (світлого) пива. | Мін бер гуртка кара (якти) сиру ечер йдемо. |
| Я хочу пити (є). | Мінем ечесем (ашийсим) кіле. |
| Дайте, будь ласка, холодної води. | Міна салкин су бірегезче. |
| Що ви хочете на солодке? | Сез Татли різиклардан ні телісез? |
| Ви не хочете поснідати з нами? | Сез безн белен іртенге аш ашарга телемісезме? |
| Я не п'ю міцних напоїв. | Мін кати ечемлеклер ечмім. |
| Коли буде обід? | Кондезге аш кайчан була? |
| Дякую, я вже пообідав. | Рехмет, хв Ашадом інде. |
| Що сьогодні на обід? | Кондезге ашка Буген нерсе? |
| Смачного! | Ашларигиз темле булсин! |
| Я хочу взяти овочевий салат (з ковбасою, холодним м'ясом). | Мінем (казилик, салкин ит белен) яшелче салати Алас кіле. |
| Передайте, будь ласка, мені перець (гірчицю, сіль, оцет, хрін). | Бірегезче міна Боричів (гірчиця, тоз, серке, корен). |
Пошта, телефон
| Чи правильно я записав вашу адресу? | Адресигизни Дорес яздимми? |
| Дайте Вашу електронну адресу. | Адресигизни бірегезче (ейтегезче). |
| Де беруть бандероль? | Бандероль Монд соус ітелерме? |
| Будьте ласкаві, дайте конверт з маркою. | Маркале конверт бірегезче. |
| Покажіть мені листівки з видами міста. | Шеһер куренешлере белен откриткалар бірмессезме? |
| Мені потрібно відправити лист. | Мінем хат жібересем бар. |
| Ми будемо вам писати. | Без сезге язачакбиз. |
| Чекаю (чекаємо) ваших листів. | Сезнен хаталаригизни котем (котебез). |
| Де найближчий телефон-автомат? | Ін якин телефн-автомат Кайда? |
| Алло, хто говорить? | Алло, ким Сойл? |
| Покличте до телефону (прізвище). | Телефонга (прізвище + ні) чакиригиз. |
| Я вас погано чую. | Мін сезне начар ішетем. |
| Одну хвилину! Зачекайте біля телефону! | Бер хвилин, телефон янинда котеп торигиз. |
Зустріч, вітання, знайомство - тут ви знайдете відповідні слова для того що б познайомитися з людиною, привітатися або домовитися про зустріч, і все це на татарською мовою.
Мова - слова, які допоможуть вам краще розібрати, що говорить співрозмовник.
Рахунок - переклад і правильне звучання рахунку на татарською мовою, від 1 до мільярда.
Властивості - слова і словосполучення, які допоможуть вам охарактеризувати людину за його зовнішніми і психологічним особливостям.
Кольори - вимова і переклад кольорів і відтінків.
Риси характеру - за допомогою слів, які тут представлені ви зможете описати риси характеру будь-якої людини або свої.
Час - переклад слів, які безпосередньо пов'язані з часом.
Вимова - фрази і слова, які допоможуть вам дізнатися у місцевих жителів, чи правильне у вас вимова татарського, так само ви зможете попросити написати те чи інше слово на папірці або пояснити, як правильно вимовляти ваші слова.
Знайомство - перелік фраз, завдяки яким ви зможете почати знайомство.
Звернення - слова, які допоможуть почати бесіду або покликати кого-то.
Привітання - все, що потрібно для привітання на татарською мовою.
Запрошення - слова, які допоможуть вам запросити людину в гості.
Прощання - список прощальних слів і фраз.
Подяка, прохання - якщо вам потрібно віддячити людини або про щось попросити, в цьому розділі ви знайдете відповідні слова.
Вибачення, згода, відмова - слова, які допоможуть вам в різній формі погодитися в чомусь зі співрозмовником, відмовити йому або попросити за щось вибачення.
Готель - якщо ви прибули в Татарстан надовго, вам напевно доведеться зняти номер в готелі, з цим завданням і на протязі всього проживання, вам допоможе впоратися цей розділ.
Перукарня - слова, за допомогою яких ви зможете пояснити, яку ви вважаєте за краще стрижку.
Сон - словосполучення, які іноді доводиться вживати перед сном.
Місто - список фраз, які допоможуть вам знайти в місті все що потрібно, дізнавшись у перехожих куди йти або, де перебувати та чи інша будівля.
Подорож - Якщо ви подорожуєте по Татарстану, цей список слів точно вам не раз стати в нагоді. За допомогою них ви дізнаєтеся куди краще сходити, яка історія у того чи іншого будівлю або пам'ятника, і так далі.
Транспорт - слова пов'язані з орендою транспорту, поїздками на автобусах, поїздах і іншому виді транспорту.
Ресторан - зголоднівши, ви, захочете щільно поїсти, але, не знаючи татарської мови, ви не зможете навіть покликати офіціанта і замовити блюдо. Для таких випадків створена ця тема.
Пошта, телефон - вам потрібно поповнити картку телефону, відправити посилку, або просто дізнатися, щось у поштовому відділенні? Тоді відкривайте цей розділ, і ви точно знайдете відповідні слова.
ТАТАРСЬКИЙ МОВУ В розмовники!
Дуже легко вивчити і почати говорити!
Скачайте!
Прохання поширювати!
Русча-татарча сөйләшмәлек! Російсько-татарський розмовник!
Зустріч. Привітання. знайомство
Вітаю! Ісәнмесез!
Ласкаво просимо, дорогі гості! Рәхім ітегез (ХУШ кілдегез), кадерле кунаклар!
До нас приїхали гості Безгә кунаклар Килда
Доброго ранку! Хәерле іртә!
Добридень! Хәерле көн!
Добрий вечір! Хәерле кіч!
Зустрітися Таниш булигиз (танишигиз)
Моє прізвище Хайруллін прізвище Хәйруллін
Дозвольте представити вам мого товариша (супутника) Сезне іптәшем (Юлдашев) белән таништирирга рөхсәт ітегез
Ради з вами познайомитися! Сезнең белән танишуибизга шатбиз!
Зустрітися, це моя сім'я: Таниш булигиз, бу Мінем гаіләм:
моя дружина, мій чоловік Хатинь, Ірем
наші діти балаларибиз
наша бабуся, наш дідусь әбіебез, бабабиз
наша свекруха, наш свекор каенанабиз, каенатабиз
Як ваші справи? Ешләрегез нічек?
Спасибі, добре Рәхмәт, әйбәт
Де тут можна влаштуватися? Монд Кайда урнаширга була?
Де ви зупинилися? Сез Кайда тукталдигиз?
Ми зупинилися в готелі "Казань" Без "Казан" гостініцасинда тукталдик
Чи надовго ви приїхали? Сез озакка кілдегезме?
Навіщо приїхали? Ні өчен кілдегез?
Я приїхав у відрядження Командіровкага Килда
Як поживає ваша сім'я? Гаіләгез ні хәлдә?
Ви не дуже втомилися з дороги? Юлда бик аримадигизми?
Мова-Тел
Я вивчаю татарську мову Мін татар Телень өйрәнәм
Я хочу навчитися говорити (читати, писати) по-татарськи Мінем татарча сөйләшергә (укирга, язарга) өйрәнәсем кілә
Ви розумієте по-татарськи? Сез татарча аңлийсизми?
Я трохи розумію по-татарськи Мін татарча Беразі аңлийм
Я трохи розумію, але говорити не можу Мін Беразі аңлийм, ләкін сөйләшә алмийм
Ви говорите занадто швидко Сез Артик Тіз сөйлісез
Ви дуже поспішаєте Сез бик ашигасиз
Повторіть, будь ласка, ще раз Тагин бер тапкир кабатлагиз әле
Будь ласка, говоріть повільніше! Зінһар, акринрак сөйләгез!
Що ви сказали? Сез ні дідегез?
Про що він (а) говорить? Вул нәрсә туринда сөйлі?
Що вона сказала)? Вул ні Діда?
Скажіть, будь ласка Әйтегезче (әйтегез әле)
Як це називається по-татарськи? Татарча бу нічек дип Атала?
Добре (правильно) чи я говорю? Мін әйбәт (дөрес) сөйлімме?
Ви говорите добре (правильно) Сез әйбәт (дөрес) сөйлісез
Я не знаю такого слова Мін андий сүзне белмім
Ви мене зрозуміли? Сез міні аңладигизми?
Ви мене добре чуєте? Сез міні яхши ішетәсезме?
Повторіть, будь ласка, ще раз Тагин бер тапкир кабатлагизчи (кабатлагиз әле)
Як вимовляти це слово? Бу сүзне нічек әйтергә?
Ви вимовляєте це слово правильно Сез бу сүзне дөрес әйтәсез
Напишіть, будь ласка, це слово по-татарськи Бу сүзне татарча язигиз әле
Напишіть ось на цьому аркуші Менә бу біткә язигиз
Як це буде по-татарськи? Татарча бу нічек була?
Говоріть, будь ласка, зі мною по-татарськи Мінем белән татарча сөйләшегез әле
У вас є російсько-татарський словник? Русча-татарча сүзлегегез барми?
Я хочу знайти книжку для вивчення татарської мови Татар Телень өйрәнү өчен бер кітап Табас иде
Які підручники потрібні для вивчення татарської мови? Татар Телень өйрәну өчен нінді дәреслекләр кірәк?
У вас є легкі книги для читання на татарською мовою? Сездә җіңелрәк укила Торган татарча кітаплар барми?
Є, я вам завтра принесу Бар, іртәгә алип кілермен
Згода-Різалик:
Так Әйе
Я згоден (згодна) Мін риза
можливо Ихтиман
можна Мөмкін
Це цілком можливо Бу бик мөмкін
Чи не заперечую Карші Кілмен
звичайно Әлбәттә
Обов'язково Һічшіксез (әлбәттә)
Гаразд Ярий
Добре Яхши (әйбәт)
Із задоволенням! Бик шатчанип (рәхәтләнеп)!
Це правильно Намиста дөрес
Прекрасно! Бик әйбәт (бик шәп)!
Абсолютно вірно! Бик дөрес!
І я так думаю Мін дә шүлай уйлийм
безсумнівно Һічшіксез
Ви маєте рацію Сез Хакл
Я впевнений в цьому Мін моңа ишанам
Незгода. відмова
Я з цим не згоден (не згодна) Мін мониң белән кілешмім (моңа риза түгел)
Я заперечую Мін Карші
Ні, це неможливо Юк, бу мөмкін түгел
Це неймовірно Акилга сиймаслик бу
Я не хочу Теләмім
Я не можу Булдир алмийм
Ні, так не робіть Юк, алай ешләмәгез
Вибачте, це не так Гафу ітегез, бу алай түгел
Ні, спасибі Юк, рәхмәт
Чи не дозволяється Рөхсәт ітелмі
Не можна ярів
Дуже шкода, але доведеться відмовитися Бик кизганич, ләкін баш тартирга тури килер
На жаль, не можна Кизганичка Карші, ярів
Ніяк не можу взяти Нічек тә ала алмийм
На жаль, я зайнятий (а) Кизганичка Карші, Ешем бик тигиз
Поїхати не доведеться Барирга тури кілмәячәк
Ви не маєте рації Сез Хакл түгел
Це виключено бола Булу мөмкін түгел
запрошення
Дозвольте вас запросити в театр (в музей, в ресторан, в гості, в парк) Сезне театрга (музейга, ресторанга, кунакка, паркка) чакирирга мөмкінме?
Ласкаво просимо! Рәхім ітегез!
Сідайте, будь ласка Рәхім ітеп утиригиз
Будь ласка, до столу Табинга рәхім ітегез
Дозвольте увійти? Керергә рөхсәтме?
Увійдіть (заходите) Керегез
Проходьте сюди Монд узигиз
Роздягайтеся, повісьте пальто ось сюди Чішенегез, пальтогизни бірегә елегез
Не соромтеся Тартинмагиз
Приїжджайте до нас ще Безгә тагин кілегез
Приходьте до нас ще, будемо раді зустрічі з вами Тагин кілегез, сезнең белән очрашуга шат булирбиз
Чи не могли б ми зустрітися завтра? Без іртәгә очраша алмабизми ікән?
Будьте як вдома Өегездәге Кебек булигиз
Дозвольте закурити? Тартирга рөхсәтме?
Закурюйте, будь ласка Рәхім ітеп, тартигиз
Вас можна запросити на танець? Сезне танцига (біергә) чакирирга мөмкінме?
Чи не хочете піти з нами на екскурсію (на стадіон, в клуб)? Безнең белән екскурсіягә (стадіонга, клубка) барасигиз кілміме?
Із задоволенням приймаю (приймаємо) ваше запрошення Чакируигизни бик теләп соус ітәм (соус ітәбез)
Подяка
Дякую! Рәхмәт!
Велике дякую! Зур рәхмәт!
Дякую вам за допомогу! Булишуигиз өчен рәхмәт сезгә!
Велике спасибі, ви так багато хорошого зробили для нас! Зур рәхмәт, сез безнең өчен шул кадәр күп яхшилик ешләдегез!
Я перед вами дуже зобов'язаний Мін сезнең Алда бик зур буричлимин
Я не забуду вашої доброти Яхшилигигизни (ігелегегезне) онитмам
Від душі дякую вам за частування! Сущий-хөрмәтегез өчен чин күңелдән рәхмәт сезгә!
Спасибі за подарунок! Бүләгегез өчен рәхмәт!
Дякую вам за запрошення! Чакируигиз өчен рәхмәт сезгә!
Сердечно дякую вам за теплий прийом! Җили соус ітүегез өчен чин күнелдән рәхмәт сезгә!
Побажання. прохання
Що б ви хотіли? Сез нәрсә теләр ідегез?
Я б поспав (відпочив) Мін йоклап алир (ял ітәр) йдемо
У мене є одне прохання Мінем бер үтенечем бар
Я вас дуже прошу Мін сездән бик үтенеп сорийм
Я хочу піти в магазин (на базар, в кіно, в клуб, в парк) Мінем кібеткә (базарга, кінога, клубка, паркка) Барас кілә
Я хочу їсти (пити) Мінем ашийсим (ечәсем) кілә
Якщо вам не важко, покажіть, будь ласка, мені (нам) ваше місто (село, музей, річку) Сезгә киен булмаса, міңа (безгә) шәһәрегезне (авилигизни, музеегизни, елгагизни) күрсәтегез әле
Скажіть, будь ласка, як пройти на вулицю Чехова? Әйтегез әле, Чехов урамина нічек барирга?
Хотілося прогулятися Саф һавада йөреп кайтаси иде
Мені потрібно купити (запитати, віддати, отримати) Міңа сатип алирга (сорарга, кайтарип бірергә, алирга) кірәк
Я хочу подивитися новий фільм Мінем яңа кінофільм карийсим кілә
Мені б хотілося зустрітися зі своїм товаришем (другом) Іптәшем (дуст) белән очрашаси иде
Я хочу, щоб ти був справжньою людиною Мін сінең чин кеші булуиңни Телімени
Жаль. вибачення
Вибачте (вибачте), будь ласка! Зінһар, Гафу ітегез (кічерегез)!
Я не винен (а) Мінем бер гаебем дә юк
Не гнівайся (не гнівайтесь)! Ачуланма (ачуланмагиз)!
Не ображайтеся! Үпкәләмәгез!
Дуже шкода Бик кизганич
Вибачте, що запізнився (а) Соңга Калу өчен Гафу ітегез
Вибачте, я не хотів (а) вас образити Гафу ітегез, хв сезне рәнҗетергә теләмәдем
Не хвилюйтеся, це не має значення Борчилмагиз, бу әһәміятле түгел
Вибачте, це більше не повториться Гафу ітегез, бу бүтән кабатланмас
Я не думав, що так вийде Шулаев булир дип уйламаган йдемо
прощання
До побачення! Сау булигиз (хушигиз)!
Щасливої \u200b\u200bдороги вам! Хәерле Юл сезгә!
До скорої зустрічі! Тіздән күрешүләргә кадәр!
Передайте всім наш привіт! Барисина та бездән сәлам тапширигиз!
Передайте від мене (від нас) привіт вашим батькам (рідним)! Міннән (бездән) әті-әніегезгә (туганнаригизга) сәлам тапширигиз!
Не забувайте нас! Безн онитмагиз!
Чекаємо від вас листів Сездән хатлар көтәбез
Прощайте, дорогі (шановні) друзі! Хушигиз, кадерле (хөрмәтле) дуслар!
Вік. родина
Скільки вам років? Сезгә нічә Бухарест?
Мені двадцять (тридцять, сорок, п'ятдесят, сімдесят) років Міңа егерме (утиз, Кирик, Ілле, жітмеш) Бухарест
Я народився (народилася) в 1957 році Мін мең тугиз йөз Ілле җіденче елда туганмин
Виявляється, ми з вами ровесники Без яшьтәшләр ікән
Ви одружені (заміжня)? Сез өйләнгәнме (кіяүдәме)?
Я одружений (заміжня) Мін өйләнгән кеші (кіяүдә)
Я неодружений (незаміжня) Мін өйләнмәгән (кіяүдә түгел)
Велика чи у вас родина Гаіләгез зурми?
Сім'я у нас велика (маленька) всього 7 чоловік: бабуся, дідусь, тато, мама, я, брат, сестра Гаіләбез зур (кечкенә), барлиги жида кеші: әбіем (дәү әніем), бабам (дәү әтіем), әтіем, әніем, үзем, Енем, сеңелем
Чи є у вас діти? Балаларигиз барми?
У мене немає дітей Балалар юк
У мене тільки одна дитина Бер генә балам бар
Скільки років синові (дочки)? Улигизга (кизигизга) нічә Бухарест?
Діти великі? Балаларигиз зурларми інде?
Ні, маленькі Юк, кечкенәләр әле
Так, великі Әйе, зурлар
Навчаються або працюють діти? Балаларигиз укийларми, ешліләрме?
Вчаться (працюють) Укийлар (ешліләр)
Маленькі вчаться, великі працюють Кечкенәләре укий, зурлари Ешлі
Як звуть ваших дітей? Балаларигиз ні ісемле?
Сина звуть - Зульфат, а дочок - Зульфія і Гульфия Улимниң ісеме - Зөлфәт, е кизларимники - Зөлфія һәм Гөлфія
У вас є батьки? Әті-әніегез барми?
Так, живуть в селі (в місті) Әйе, авилда (шәһәрдә) яшіләр
Батько - механізатор, мати - доярка Әті - механізатор, әні - сиер савучи
Здоров'я. хвороба
Як ваше здоров'я? Сәламәтлегегез нічек?
Спасибі, добре Рәхмәт, әйбәт
Я здоровий Мін сәламәт
На що скаржитесь? Нәрсәдән зарланасиз?
У мене нежить, кашель і болить груди Міңа Тома төшкән, ютәллім, күкрәгем авирт
Голова (живіт, серце, горло) болить Башим (ечем, йөрәгем, тамаго) авирта
У мене запаморочення Башим әйләнә
Коли захворіли? Кайчан авирип кіттегез?
Сьогодні (вчора, недавно, давно) захворів Бүген (кічә, күптән түгел, күптән) авирип Кітті
Ви давно хворіли на грип, ангіну? Грип, ангіна белән күптән авирган ідегезме?
Чи є температура? Температурагиз барми?
температура висока температура Югари
Вам не можна ходити, треба тільки лежати Сезгә йөрмәскә, ятип кина торирга кірәк
Я страждаю безсонням Мін йокисизликтан җәфаланам
Треба викликати лікаря Лікар чакирирга кірәк
Треба лікуватися Дәваланирга кірәк
Чи є у вас ліки? Даруларигиз барми?
Треба йти до лікаря Врачка күренергә (барирга) кірәк
Зараз я піду в лікарню (поліклініку, медпункт), до лікаря (фельдшера, сестрі) Мін хәзер больніцага (поліклінікага, медпунктка), врачка (фельдшерга, сестрага) барам
Попроси у лікаря бюлетень Врачтан бюлетень сміття
Вийшов (вийшла) чи на роботу? Ешкә чиктиңми әле?
З виходом на роботу! Ешкә чигуигиз белән!
Де ви відпочивали? Сез Кайда ял іттегез?
Відпочивав на курорті Курортта ял іттем
Чи сподобалося вам? Сезгә ошадими соң?
Так, там дуже, добре Әйе, аңда бик яхши (әйбәт)
На якому курорті відпочивали? Кайси курортта ял іттегез?
Скільки днів відпочивали? Нічә көн ял іттегез?
Як почуваєтеся зараз? Хәзер үзегезне нічек ХІС ітәсез (хәлегез нічек)?
________________________________________
Відпочинок. Кіно. Театр. концерт
Що ви будете робити в неділю? Сез якшәмбе көнне нішлісез?
Піду в кіно (театр) Кінога (театрга) барам
Треба сходити на пляж Пляжга барирга кірәк
Піду на полювання (риболовлю) Ауга (баликка) барам
Піду кататися на лижах (ковзанах), грати в хокей (волейбол, футбол) Чаңги (тімераякта) шуарга, хокей (волейбол, футбол) уйнарга) барам
Буду читати книгу (газети, журнали) Кітап (газеталар, журналлар) -укиячакмин
Чи можна піти разом з вами? Сезнең белән бергә барирга мөмкінме?
Які фільми вам більше подобаються? Сезгә нінді фільмнар күбрәк оший?
Я люблю дивитися історичні (музичні, пригодницькі, документальні) фільми Мін Тарихи (музикальний, Мажара ли, документальний) фільмнар карарга яратам
Сьогодні яка картина (спектакль) йде? Бүген нінді картина (спектакль) була?
Коли початок сеансу? Сеанс нічәдә БАШЛАЙ?
Хто режисер цього фільму? Бу фільмниң режисери ким?
Чи можна купити квиток? Квиток алип булами?
Можна замовити квитки заздалегідь? Білетларга Алдан замовлення бірерге мөмкінме?
Купив два (чотири) квитка Іке (Дурт) квиток алдим
Скільки коштує квиток? Квиток күпме тора?
Я вас запрошую в кіно Мін сезне кінога Чакир
Як ви проводите вільний час? Буш вакитигизни нічек үткәрәсез?
Хотів би відпочити вдома Өйдә ял ітәр йдемо
Люблю ходити пішки Жәяү йөрергә яратам
Чи є тут кінотеатр (клуб, бібліотека)? Монд кінотеатр (клуб, кітапханә) барми?
Як пройти в кінотеатр (клуб, бібліотеку)? Кінотеатрга (клубка, кітапханәгә) нічек барирга?
У Казані є шість театрів Казанда алти театр бар
Є більш десяти музеїв Уннао Артик музей бар
Що йде сьогодні в театрі? Буген театрда нәрсә бару?
Йде концерт Концерт булу
Я хочу піти на концерт ансамблю пісні і танцю татарської державної філармонії ім. Г. Тукая Мінем Г. Тукай ісемендәге Татарстан дәүләт філармоніясенең җир һәм бію ансамблі концертина Барас кілә
Ви часто буваєте на концертах? Сез концертларда еш буласизми?
Мені подобаються татарські народні пісні у виконанні І. Шакірова, А. Авзаловим, Г. Рахімкулова Міңа І. Шакіров, Е. Авзалова, Г. Рәхімкулов башкаруинда татар Халик җирлари оший
Скоро прем'єра в академічному театрі імені Г. Камала, в театрі опери та балету імені М. Джаліля, в Великому драматичному театрі імені В.І. Качалова, в театрі драми і комедії, в ляльковому театрі Тіздән Г.Камала ісемендәге академія театринда, М.Жәліл ісемендәге опера һәм балет театринда, В.І. Качалов ісемендәге Зур драма театринда, драма һәм комедіяләр театринда, Курчак прем'єра булу
Хто автор п'єси? Пьесаниң автори ким?
Коли починається вистава? Вистава нічәдә БАШЛАЙ?
Сталося так, що ви вирушили в республіку Татарстан на відпочинок або по роботі? Тоді вам пощастило, Татарстан, це чудове місце, де навіть під час ділової поїздки ви зможете відпочити. Неймовірні пейзажі, якими наповнена ця республіка не можуть не запасти в душу і не радувати око. Приїхавши по роботі або на відпочинок наприклад в Казань, ви зможете відвідати один з 7 театрів, один або кілька музеїв, всього їх налічується 388 по всій республіці, або помилуватися чудовими річками Волгою і Камою.
Безперечно, у великих містах місцеве населення добре знає російську мову, але що робити, якщо вам потрібно спілкуватися з жителями глибинки? В такому випадку вам допоможе наш російсько-татарський розмовник, який складається з декількох корисних тем.
звернення
| Вітаю! | Ісенмесез! |
| Ласкаво просимо, дорогі гості! | Рехім ітегез (ХУШ кілдегез), кадерле кунаклар! |
| До нас приїхали гості | Безге кунаклар Килда |
| Доброго ранку! | Хеерле ірте! |
| Добридень! | Хеерле кін! |
| Добрий вечір! | Хеерле кіч! |
| Зустрітися | Таниш булигиз (танишигиз) |
| Моє прізвище Хайруллін | прізвищами Хейруллін |
| Дозвольте представити вам мого товариша (супутника) | Сезне іптешем (Юлдашев) белен таништирирга рохсет ітегез |
| Ради з вами познайомитися! | Сезнен белен танишуибизга шатбиз! |
| Зустрітися, це моя сім'я: | Таниш булигиз, бу Мінем гаілем: |
| Моя дружина, мій чоловік | Хатинь, Ірем |
| Наші діти | Балаларибиз |
| Наша бабуся, наш дідусь | Ебіебез, бабабиз |
| Наша свекруха, наш свекор | Каенанабиз, каенатабиз |
| Як ваші справи? | Ешлерегез нічек? |
| Дякую добре | Рехмет, ейбет |
| Де тут можна влаштуватися? | Монд Кайда урнаширга була? |
| Де ви зупинилися? | Сез Кайда тукталдигиз? |
| Ми зупинилися в готелі «Казань» | Без "Казан» гостініцасинда тукталдик |
| Чи надовго ви приїхали? | Сез озакка кілдегезме? |
| Навіщо приїхали? | Ні очен кілдегез? |
| Я приїхав у відрядження | Командіровкага Килда |
| Як ваше здоров'я? | Селаметлегегез нічек? |
| Як поживає ваша сім'я? | Гаілегез ні хелде? |
| Ви не дуже втомилися з дороги? | Юлда бик аримадигизми? |
Мовний бар'єр
| Я не говорю по-татарськи. | Мін татарча сойлешмім. |
| Ви говорите по-татарськи? | Сез татарча сойлешесезме? |
| Говоріть, будь ласка, повільніше. | Зінхар, екренрек ейтегез. |
| Що він (вона) сказала? | Вул нерсе ейтте? |
| Перекладач. | Тержемече. |
| Нам потрібен перекладач. | Безге тержемече кірек. |
| Розуміти. | Анларга. |
| Ви мене розумієте? | Сез міні анлийсизми? |
| Я вас зрозумів. | Мін сезне анладим. |
| Повторіть будь-ласка ще раз. | Кабатлагиз, зінхар, тагин Бер тапкир. |
| Я вивчаю татарську мову | Мін татар Телень ойренем |
| Я хочу навчитися говорити (читати, писати) по-татарськи | Мінем татарча сойлешерге (укирга, язарга) ойренесем кіле |
| Ви розумієте по-татарськи? | Сез татарча анлийсизми? |
| Я трохи розумію по-татарськи | Мін татарча Беразі анлийм |
| Я трохи розумію, але говорити не можу | Мін Беразі анлийм, лекін сойлеше алмийм |
| Ви говорите занадто швидко | Сез Артик Тіз сойлісез |
| Ви дуже поспішаєте | Сез бик ашигасиз |
| Тагин бер тапкир кабатлагиз еле | |
| Будь ласка, говоріть повільніше! | Зінһар, акринрак сойлегез! |
| Що ви сказали? | Сез ні дідегез? |
| Про що він (а) говорить? | Вул нерсе туринда Сойл? |
| Що вона сказала)? | Вул ні Діда? |
| Скажіть будь ласка | Ейтегезче (ейтегез еле) |
| Як це називається по-татарськи? | Татарча бу нічек дип Атала? |
| Добре (правильно) чи я говорю? | Мін ейбет (Дорес) сойлімме? |
| Ви говорите добре (правильно) | Сез ейбет (Дорес) сойлісез |
| Я не знаю такого слова | Мін андий сузне белмім |
| Ви мене зрозуміли? | Сез міні анладигизми? |
| Ви мене добре чуєте? | Сез міні яхши ішетесезме? |
| Повторіть будь-ласка ще раз | Тагин бер тапкир кабатлагизчи (кабатлагиз еле) |
| Як вимовляти це слово? | Бу сузне нічек ейтерге? |
| Ви вимовляєте це слово правильно | Сез бу сузне Дорес ейтесез |
| Напишіть, будь ласка, це слово по-татарськи | Бу сузне татарча язигиз еле |
| Напишіть ось на цьому аркуші | Мене бу бітке язигиз |
| Як це буде по-татарськи? | Татарча бу нічек була? |
| Говоріть, будь ласка, зі мною по-татарськи | Мінем белен татарча сойлешегез еле |
| У вас є російсько-татарський словник? | Русча-татарча сузлегегез барми? |
| Я хочу знайти книжку для вивчення татарської мови | Татар Телень ойрену очен бер кітап Табас иде |
| Які підручники потрібні для вивчення татарської мови? | Татар Телень ойрену очен нінді дереслеклер кірек? |
| У вас є легкі книги для читання на татарською мовою? | Сезде жінелрек укила Торган татарча кітаплар барми? |
| Є, я вам завтра принесу | Бар, іртеге алип кілермен |
числівники
| 0 | нуль | 22 | Егерме ике |
| 1 | Бер | 23 | Егерме оч |
| 2 | ике | 30 | Утиз |
| 3 | оч | 40 | Кирик |
| 4 | Дурт | 50 | Ілле |
| 5 | Біш | 60 | Алтмиш |
| 6 | Алти | 70 | жітмеш |
| 7 | жида | 80 | Сіксен |
| 8 | Сігез | 90 | Туксан |
| 9 | Тугиз | 100 | Йоз |
| 10 | ун | 101 | Йоз Де бер |
| 11 | Ун + бер | 200 | ике йоз |
| 12 | Уніка | 500 | Біш йоз |
| 13 | Уноч | 900 | Тугиз йоз |
| 14 | Ундурт | 1000 | Мен |
| 20 | Егерме | 1000000 | Бер мільйон |
| 21 | Егерме бер | 1000000000 | Бер мільярд |
властивості
| великий | Зур |
| високий | Біек |
| Гарячий | Кайнар |
| брудний | Пичрак |
| густий | Куе |
| дешевий | Арзано |
| довгий | Озин |
| жорсткий | кати |
| живий | Ісен |
| рідкий | Сиек |
| жирний | Майлі |
| кислий | ече |
| короткий | Киска |
| Вродливий | Матура |
| круглий | Тугерек |
| легкий | жінеля |
| маленький | Кечкене |
| мокрий | Юеш |
| молодий | Бухарест |
| м'який | Йомшак |
| низький | Тубен |
| новий | Яна |
| гострий | Очли |
| поганий | Начар |
| повний | Тули |
| порожній | Буш |
| слабкий | Кочсез |
| солодкий | Татли |
| Старий | карт |
| сухий | кори |
| темний | Каранг |
| теплий | жили |
| важкий | Авир |
| холодний | Салкин |
| хороший | Яхши |
| чистий | Саф, чиста |
кольору
Риси характеру
час
| Година | Сегать |
| хвилина | хвилин |
| секунда | секунд |
| Котра година? | Сегать ніче? |
| Дев'ятій годині ранку. | Іртенге сегать тугиз |
| Третя година дня. | Кондезге сегать оч. |
| Шість годин вечора. | Кичка сегать алти. |
| Чверть четвертого. | Дуртенче унбіш хвилин. |
| Пів на п'яту. | Бішенче ярти. |
| Без п'ятнадцяти дванадцять. | Уніка туларга унбіш хвилин. |
| Без двадцяти вісім. | Сігез туларга егерме хвилин. |
| П'ять хвилин на дев'яту. | Тугизинчи біш хвилин. |
| День. | Кон, Кондеза. |
| Ніч. | Тон. |
| О котрій годині? | Сегать нічеде? |
| Коли ви приїдете? | Сез кайчан кілесез? |
| Через годину (півгодини). | Бер (ярти) сегатьтен сон. |
| Пізно. | Сон. |
| Рано. | Ірте. |
| Вечір. | Кіч. |
| Ми повернемося ввечері. | Без кіч белен кайтабиз. |
| Приходьте до нас ввечері. | Безге кіч белен кілегез. |
| Рік. | Їв. |
| В якому році? | Ніченче елда? |
| У 2012-му році? | 2012 нче елда? |
| У минулому (нинішньому, майбутньому) році. | уткен (хезерге, кілечек) елда. |
| Через рік. | Елда сон. |
| Пора року. | Їв фасили. |
| Весна. | Яз. |
| Літо. | жей. |
| Осінь. | Кіз. |
| Зима. | Киш. |
| Сьогодні який день? | Буген нінді (кайси) кін? |
| Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя | Душембе, сішембе, чершембе, пенжешембе, жомга, шімбе, якшембе |
| Я буду вільний весь день. | Мін коні буї буш булам. |
| Вчора. | Кіче. |
| Сьогодні. | Буген. |
| Завтра. | Іртеге. |
| Місяці. | Айларов. |
| Січень лютий березень…). | Гийнвар (лютий, березень ...). |
| тиждень | Атна. |
| Минулого тижня. | уткен атнада. |
| Ми повернемося пізно вночі. | Без тонле белен сон кайтабиз. |
| Наш потяг приходить вночі. | Безн поїзд тонле белен кіле. |
| Ранок. | Ірте. |
| Вранці. | Ірте белен. |
| Ми прийдемо до вас завтра вранці. | Без сезге іртеге ірте белен кілебез. |
| Число. | Сан. |
| Яке сьогодні число? | Буген нічесе? |
| Сьогодні вісімнадцяте липня. | Буген унсігезенче липень. |
| Якого числа? | Кайси конне? |
вимова
знайомство
звернення
Вітання
запрошення
прощання
Подяка, прохання
Вибачення, згода, відмова
В готелі
| Хочу помитися. | Юанисим кіле. |
| У якому готелі ви зупинилися? | Сез кайси кунакханеде тукталдигиз. |
| Як проїхати до готелю? | Кунакханеге нічек барирга? |
| Чи можете ви нам порекомендувати готель? | Сез безге кунакхане тек'дім ІТЕ аласизми? |
| Де найближчий фотосалон? | Ін якин фотосалон Кайда? |
| Коли будуть готові фотографії? | Фоторесемнер кайчан Езер була? |
| Фотографії надішліть за адресою ... | Фоторесемнерне ... адреска жіберегез. |
| Я залишив (забув) свій чемодан. | Мін чемоданимни калдирганмин (онитканмин). |
| Я хотів віддати костюм в чистку. | Кестуменне чістартирга бірерге Телімени. |
| На якому поверсі ваш номер? | Номеригиз ніченче ката? |
| Готель далеко від вокзалу? | Кунакхане вокзалдан еракми? |
| Ми очікуємо гостей. | Без кунаклар котебез. |
| Зателефонуйте мені о восьмій годині вечора. | Міна кичка сігезде шалтаригизчи. |
| Ви можете розбудити мене о восьмій ранку. | Сез міні іртенге сігезде уятмассиз мікен? |
| Закрийте будь ласка двері. | Зінһар, ішекне ябигиз. |
| Сходи. | Баскич. |
| Я спущуся по сходах. | Мін баскичтан тошермен. |
| Де ліфт? | Ліфт Кайда? |
| Мені потрібен номер на двох. | Міне ике кешелек номер кірек. |
| Цей номер мені підходить. | Бу номер міна затятий. |
| Закрийте, будь ласка, вікно. | Зінһар, терезене ябигиз. |
| Ми їдемо сьогодні. | Без Буген кітебез. |
| Знесіть, будь ласка, наші речі вниз. | Безн ейберлерне аска тошерегезче. |
В перукарні
сон
В місті
| Я (ми) перший раз в цьому місті. | Мін (без) бу шеһерде беренче тапкир. |
| Як вам сподобалося місто? | Сезге шеһер ошадими? |
| Який герб вашого міста? | Шеһерегезнен герби нінді? |
| Що означає цей герб? | Герб нерсене анлата? |
| Де знаходиться будинок № 5. | 5 нче Йорт Кайда урнашкан? |
| Що це за завдання? | Бу нінді біна? |
| Що міститься в цій будівлі? | Бу бінада нерсе урнашкан? |
| Коли побудовано цю будівлю? | Бу біна кайчан салинган? |
| Коли був побудований цей міст? | Бу купер кайчан салинган? |
| Кому поставлений цей пам'ятник? | Бу һейкел кемге куелган? |
| Звідси прекрасний вид? | Монна матур куренеш? |
| Як пройти в найближчий парк? | Ін якин парку нічек барип була? |
| Ходімо по цій алеї. | Бу алея буйлап барийк. |
| Як називається центральна площа міста? | Шеһернен узек мейдани нічек Атала? |
| Проводьте нас до площі, будь ласка. | Сез безн мейданга Кадер Озата алмассизми? |
| Я іноземець не знаю міста. | Мін чит мул кешесе һем шеһерне белмім. |
| Де знаходиться турецьке посольство? | Торека посольствоси Кайда урнашкан? |
| Як проїхати на м'ясний (рибний, квітковий, фруктовий, овочевий, недільний) ринок? | Іт (балик, чечек, жілек-жімеш, яшелче, ял коні) базари нічек барип була? |
| Як називається ця вулиця? | Ми урамнин ісеме нічек? |
| Де головна вулиця? | Баш Урам Кайда? |
| Як знайти вулицю Декабристів? | Декабрістлар урамин нічек табип була? |
| Коли побудована ця мечеть (церква)? | Бу мечете (чіркеу) кайчан салинган? |
| Куди веде цей шосе? | Бу шосе Кайда алип бару? |
подорож
| Ми хотіли замовити через ваше агентство номер в готелі. | Сезнен агентлигигиз аша без отельде (кунакханеде) номер сорарга телібез. |
| Де отримати в'їзну (виїзну) візу? | Кайда килер очен (кітер очен) віза алип була? |
| Чи можна продовжити візу? | Віза озайтип булами? |
| Як називається це гора? | Бу тау нічек Атала? |
| Яка висота гори? | Таунин біеклеге купме? |
| Чи ведете ви щоденник подорожі? | Сез сеяхет конделеген алип барасизми? |
| За якою дорогою ми поїдемо? | Без кайси юлдан барачакбиз? |
| Ми були в дорозі три (чотири) дні. | Без юлда оч (Дурт) кін булдик. |
| Ви любите плавати? | Сез йозерге яратасизми? |
| Вам подобається купатися вранці? | Сезге іртенге Коєну ошийми? |
| Яка чисельність населення цього міста? | Бу шеһерде купме Халик Яші? |
| Як називається цей острів? | Бу ранку нічек Атала? |
| Кому потрібно пред'явити паспорт? | Паспортний кемге курсетерге? |
| Ось мій паспорт. | Мене Мінем паспорт. |
| Як погода? | Һава ториши нічек? |
| Яка зараз температура? | Хезер температура купме? |
| Яка погода буде завтра? | Іртеге һава ториши нінді булир? |
| Де можна подивитися розклад руху поїздів (літаків, пароплавів)? | Поездлар (самолетлар, пароходлар) йору тертібен Каяні белешеп була? |
| З цієї річці пароплав ходять? | Бу елгада пароходлар йорілерме? |
| Чи є на цій річці електростанція? | Бу елгада гідроелектростанціялер барми? |
| Коли ви повертаєтеся додому? | Сез оегезге кайчан кайтасиз? |
| Звідки Ви родом? | Сез кайдани? |
| Тут зібралися туристи з різних країн? | Монд ТОРО іллерден кілген турістлар жиелган. |
| Де автобус для туристів? | Турісларга автобус Кайда? |
| Яка програма екскурсії? | Екскурсія программаси нінді? |
| Нам потрібен гід. | Безге гід кірек. |
У транспорті
| Де я можу сісти на автобус (тролейбус, трамвай)? | Кайда хв автобуска (троллейбуска, трамвайга) утира алам? |
| Скільки коштує проїзд? | Юл хаки купме? |
| Це місце вільне? | Бу урин бушмени? |
| Давайте зійдемо на цій зупинці! | ейде бу тукталиштіа Тошик! |
| Коли ми повинні бути в аеропорту? | Без кайчан аеропорту булирга тіешбез? |
| Де камера схову? | Саклан камералари Кайда? |
| Візьміть мій багаж, будь ласка! | Багажимни алигизчи. |
| Скільки коштує квиток до ...? | Квиток ... Кадер купме тора? |
| Скільки коштує дитячий квиток? | Балалар квитки купме тора? |
| Чи є вільне місце в спальному вагоні? | Йоки вагонинда буш урин барми? |
| Де першого класу? | Беренче клас вагони Кайда? |
| Де ваше (наше) купе? | Сезнен (безн) купе Кайда? |
| Як пройти в вагон-ресторан? | Вагон-ресторанга нічек узарга? |
| Чи можна курити в цьому купе? | У цьому купе темеке тартирга ярийми? |
| Як проїхати на вокзал? | Вокзалга нічек барирга? |
| Як пройти до квитковій касі? | Білетлар кассасина нічек утерге? |
| Де вхід в метро? | Метрогіл Керу Кайда? |
| Коли приходить (відправляється) поїзд? | Поїзд кайчан кіле (Кіте)? |
| Скільки часу йде швидкий поїзд? | Експрес-поїзд ніче сегать бару? |
| Де наш літак? | Безн літак Кайда? |
| Скажіть, сьогодні льотна погода? | ейтегезче, Буген очулар булачакми? |
| Де стоянка таксі? | Таксі тукталиши Кайда? |
| Викличте таксі! | Таксі чакиртигиз! |
| Зупиніться, будь ласка, тут. | Монд туктатигизчи. |
У ресторані, кафе
| Давайте зайдемо в бар. | Барга Керик. |
| Дайте, будь ласка, два коктейлі. | Ике коктейль бірегезче. |
| Я б випив кухоль темного (світлого) пива. | Мін бер гуртка кара (якти) сиру ечер йдемо. |
| Я хочу пити (є). | Мінем ечесем (ашийсим) кіле. |
| Дайте, будь ласка, холодної води. | Міна салкин су бірегезче. |
| Що ви хочете на солодке? | Сез Татли різиклардан ні телісез? |
| Ви не хочете поснідати з нами? | Сез безн белен іртенге аш ашарга телемісезме? |
| Я не п'ю міцних напоїв. | Мін кати ечемлеклер ечмім. |
| Коли буде обід? | Кондезге аш кайчан була? |
| Дякую, я вже пообідав. | Рехмет, хв Ашадом інде. |
| Що сьогодні на обід? | Кондезге ашка Буген нерсе? |
| Смачного! | Ашларигиз темле булсин! |
| Я хочу взяти овочевий салат (з ковбасою, холодним м'ясом). | Мінем (казилик, салкин ит белен) яшелче салати Алас кіле. |
| Передайте, будь ласка, мені перець (гірчицю, сіль, оцет, хрін). | Бірегезче міна Боричів (гірчиця, тоз, серке, корен). |
Пошта, телефон
| Чи правильно я записав вашу адресу? | Адресигизни Дорес яздимми? |
| Дайте Вашу електронну адресу. | Адресигизни бірегезче (ейтегезче). |
| Де беруть бандероль? | Бандероль Монд соус ітелерме? |
| Будьте ласкаві, дайте конверт з маркою. | Маркале конверт бірегезче. |
| Покажіть мені листівки з видами міста. | Шеһер куренешлере белен откриткалар бірмессезме? |
| Мені потрібно відправити лист. | Мінем хат жібересем бар. |
| Ми будемо вам писати. | Без сезге язачакбиз. |
| Чекаю (чекаємо) ваших листів. | Сезнен хаталаригизни котем (котебез). |
| Де найближчий телефон-автомат? | Ін якин телефн-автомат Кайда? |
| Алло, хто говорить? | Алло, ким Сойл? |
| Покличте до телефону (прізвище). | Телефонга (прізвище + ні) чакиригиз. |
| Я вас погано чую. | Мін сезне начар ішетем. |
| Одну хвилину! Зачекайте біля телефону! | Бер хвилин, телефон янинда котеп торигиз. |
Зустріч, вітання, знайомство - тут ви знайдете відповідні слова для того що б познайомитися з людиною, привітатися або домовитися про зустріч, і все це на татарською мовою.
Мова - слова, які допоможуть вам краще розібрати, що говорить співрозмовник.
Рахунок - переклад і правильне звучання рахунку на татарською мовою, від 1 до мільярда.
Властивості - слова і словосполучення, які допоможуть вам охарактеризувати людину за його зовнішніми і психологічним особливостям.
Кольори - вимова і переклад кольорів і відтінків.
Риси характеру - за допомогою слів, які тут представлені ви зможете описати риси характеру будь-якої людини або свої.
Час - переклад слів, які безпосередньо пов'язані з часом.
Вимова - фрази і слова, які допоможуть вам дізнатися у місцевих жителів, чи правильне у вас вимова татарського, так само ви зможете попросити написати те чи інше слово на папірці або пояснити, як правильно вимовляти ваші слова.
Знайомство - перелік фраз, завдяки яким ви зможете почати знайомство.
Звернення - слова, які допоможуть почати бесіду або покликати кого-то.
Привітання - все, що потрібно для привітання на татарською мовою.
Запрошення - слова, які допоможуть вам запросити людину в гості.
Прощання - список прощальних слів і фраз.
Подяка, прохання - якщо вам потрібно віддячити людини або про щось попросити, в цьому розділі ви знайдете відповідні слова.
Вибачення, згода, відмова - слова, які допоможуть вам в різній формі погодитися в чомусь зі співрозмовником, відмовити йому або попросити за щось вибачення.
Готель - якщо ви прибули в Татарстан надовго, вам напевно доведеться зняти номер в готелі, з цим завданням і на протязі всього проживання, вам допоможе впоратися цей розділ.
Перукарня - слова, за допомогою яких ви зможете пояснити, яку ви вважаєте за краще стрижку.
Сон - словосполучення, які іноді доводиться вживати перед сном.
Місто - список фраз, які допоможуть вам знайти в місті все що потрібно, дізнавшись у перехожих куди йти або, де перебувати та чи інша будівля.
Подорож - Якщо ви подорожуєте по Татарстану, цей список слів точно вам не раз стати в нагоді. За допомогою них ви дізнаєтеся куди краще сходити, яка історія у того чи іншого будівлю або пам'ятника, і так далі.
Транспорт - слова пов'язані з орендою транспорту, поїздками на автобусах, поїздах і іншому виді транспорту.
Ресторан - зголоднівши, ви, захочете щільно поїсти, але, не знаючи татарської мови, ви не зможете навіть покликати офіціанта і замовити блюдо. Для таких випадків створена ця тема.
Пошта, телефон - вам потрібно поповнити картку телефону, відправити посилку, або просто дізнатися, щось у поштовому відділенні? Тоді відкривайте цей розділ, і ви точно знайдете відповідні слова.