Якою мовою при маркуванні товарів варто вказувати назви іноземних виробників? Вказівка ​​Використання модального дієслова для перетворення вказівки на прохання

Наказовий спосіб використовується, щоб віддавати вказівки, попередження та поради.

Be quiet!
Тихіше!

Listen to me carefully!
Слухайте мене!

У деяких ситуаціях прямі накази та вказівки можуть прозвучати грубо, у таких випадках для їх пом'якшення можна використовувати слова let"sабо please.

Let"s go now.
Ходімо.

Please listen to what I'm saying.
Послухайте, будь ласка, що я говорю.

Використання модального дієслова для перетворення вказівки на прохання

Модальні дієслова можуть бути використані для зміни тону висловлювання. Наприклад, пропозиція "You should help her." є більш чемним, ніж "Help her!"

Could you make me some tea?
Чи могли б ви приготувати мені чай?

Can you come here please?
Чи можете, будь ласка, підійти сюди?

Will you shut the door please?
Закрийте будь ласка двері.

Wouldви не маєте, що лікар є ready for you?
Зачекайте, будь ласка, тут, доки лікар не звільниться.

Використання вступної фрази, щоб зробити вказівку більш чемною

Щоб віддати вказівку чи розпорядження, можна обійтися без наказового способу, використовуючи замість нього вступну фразу. Нижче наведені деякі такі фрази, розташовані в порядку від ввічливіших до менш ввічливих.

Would you mind (possibly)… ( + ing-форма )
Would you mind (possibly) moving your car? It's parked right in front of mine.
Чи не могли б ви пересунути свою машину? Вона стоїть просто перед моєю.

I was hoping you could… ( + інфінітив без частки to )
I was hoping you could spare me a few minutes this morning.
Я сподівався, що зараз ви зможете приділити мені трохи часу.

Do you think you could… ( + інфінітив без частки to )
Do you think you could doце photocopying for me?
Чи не могли б ви зробити для мене копію?

I'd like you to…
I'd like you to file this correspondence for me.
Я хотів би, щоб ви мені прошили цю пошту.

I want you to…
I want you to finish this by tomorrow.
Я хочу, щоб ви це зробили до завтра.

Використання слів, що позначають порядок, черговість

Щоб вказівки були зрозумілішими, можна використовувати слова, що позначають порядок та черговість.

Firstly, Make sure the appliance is disconnected.
Спочатку переконайтеся, що прилад вимкнено.

Secondly, Open back with a screwdriver.
Потім відкрийте задню частину викруткою.

Then, carefully pull out the два black cables…
Після цього обережно витягніть два чорні кабелі.

Доброго дня! Відповідно до деяких технічних регламентів на товари та/або упаковку повинні наноситися, зокрема, товарний знак та/або найменування виробника державною мовою. Наскільки допустимо вказувати в маркуванні товарів назви іноземних виробників (наприклад, ми продаємо китайські килимки в авто, органайзери тощо) українською мовою?

Доброго дня! Одним із базових нормативних актів, що встановлюють вимоги до маркування товарів, є Закон «Про захист прав споживачів», стаття 15 якого встановлює право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Вона ж встановлює перелік інформації, яка має бути надана споживачеві, та форму її надання. До складу інформації про продукцію входять, зокрема, найменування товару, найменування чи відтворення знака для товарів та послуг, під якими вона реалізується, найменування та місцезнаходження виробника. Доводитися до відома споживачів ця інформація повинна супроводжувати в документації на продукцію, на етикетці, а також при маркуванні. Така інформація має бути зазначена відповідно до законодавства про мови.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону «Про основи державної мовної політики» маркування товарів, інструкції про їх застосування та інше виконується державною мовою та регіональною мовою чи мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Тобто інформація, яка згідно зі ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів» має бути надана споживачеві під час маркування товару, має бути викладена українською мовою та регіональною мовою чи мовою меншини. Також вона може бути надана іншими мовами. Виходячи з цих вимог, стає очевидною не лише допустимість, а й необхідність вказівки назви іноземного виробника українською мовою, яка згідно зі ст. 10 Конституції є державною мовою України.

Відсутність зазначення назви іноземного виробника, а також будь-якої іншої інформації, передбаченої ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів» українською мовою є підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення прав споживача на інформацію. Підтвердженням того, що така можливість існує не тільки в теорії, а й на практиці, є постанови окружного адмінсуду м. Києва від 06.06.2011 р. № 2а-2344/11/2670 та від 25.08.2011 р. № 2а-9098/ 11/2670 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду.

У всіх цих випадках продавцям довелося заперечувати результати перевірки органів захисту прав споживачів, які у перших двох випадках наклали штраф за реалізацію продукції без вказівки місцезнаходження виробника українською мовою, а в третьому – за вказівку назви продукції іноземною мовою. Усі ці справи закінчилися на користь позивачів. Але в першому та в останньому випадку це вдалося тільки завдяки тому, що були пред'явлені екземпляри продукції, на яких вся інформація була вказана в тому числі українською мовою, а в другому органи захисту прав споживачів просто застосували не ту норму про відповідальність, яку слід було б.

Тому, щоб уникнути неприємностей, назву іноземного виробника та його місцезнаходження, а також назву продукції варто дублювати українською мовою, використовуючи відповідну транслітерацію.

Особливо важливим є дотримання мовних вимог для випадків продажу лікарських засобів. Відомі десятки випадків, коли підставою для заборони на реалізацію (продаж) та використання лікарських засобів стало порушення правил маркування в частині мовних вимог. З останніх прикладів цього можна вказати на розпорядження Державної служби лікарським засобамвід 24.04.2013 р. № 9602-1.3/2.0/17-13, від 16.04.2013 р. № 8756-1.2/2.3/17-13, від 09.04.2013 р. № 8150-1.3/2. .

Що ж до торгових знаків, то відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону «Про основи державної мовної політики» знаки для товарів та послуг зазначаються в рекламі у тому вигляді, в якому їм надано правову охорону в Україні згідно із законом. Оскільки під поняттям «реклама» розуміється інформація про товар, поширена у будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати чи підтримати освіченість споживачів щодо такого товару, то ця норма, на нашу думку, стосується й випадків маркування товарів. Тобто надання інформації споживачеві у вигляді супроводжуючої документації, на етикетці, а також маркування найменування чи відтворення знака для товарів та послуг має бути мовою оригіналу.

Вказувати у маркуванні товарів назви іноземних виробників українською мовою не лише можна, а й потрібно, виходячи із вимог законодавства про захист прав споживачів та законодавства про мовну політику в Україні. Водночас знаки для товарів та послуг варто зазначати у тому вигляді, в якому їм надано правову охорону в Україні.

При реєстрації ТОВ як правильно вказувати фірмову назву ТОВ на англійській мовіповне та скорочене?

Відповідь

Стаття 26 Конституції РФ проголошує:

«1. Кожен має право визначати та вказувати свою національну належність. Ніхто не може бути примушений до визначення та вказівки своєї національної належності.

2. Кожен має право користування рідною мовою, на вільний вибір мови спілкування, виховання, навчання та творчості.».

Комплекс прав, що з національністю, відбиває специфіку багатонаціональної Росії, у якій живе багато етнічно змішаного населення. У багатьох країнах (США, Франція, ФРН) національність давно втратила юридичне значення, і всі громадяни називаються загальним словом («американець», «француз», «німець»). Разом з тим, з огляду на дії в низці зарубіжних країн (ФРН, Ізраїль, Канада) імміграційного законодавства приналежність до певної національності (німці, євреї, українці) відкриває можливість безперешкодної еміграції до цих країн. Конституція РФ встановлює, кожен має право визначати і вказувати свою національність і ніхто не може бути примушений до визначення та вказівки своєї національності. Дані правила не спричиняють жодних юридичних наслідків, оскільки за російським правом ніхто не може користуватися привілеями, так само як піддаватися дискримінації за національною ознакою. Визнається, що приналежність до конкретного народу все ж таки важлива для людини з точки зору її участі в розвитку національної культури та внутрішнього відчуттясвоїх історичних витоків.

У законі визначення понять «національна належність», «національність». Національність - це приналежність особи до етнічної групи, що характеризується рідною мовою, особливостями побуту, традиціями, звичаями, культурою, релігією, спорідненістю та іншими ознаками, що дозволяють особі ідентифікувати себе. Необхідною умовою приналежності людини до певної національності не єдність генетичного походження, а формування національної самосвідомості. Таким чином, національна приналежність людини визначається наявністю об'єктивних та суб'єктивних факторів: а) наявність культурної, мовної та, як правило, територіальної спільності людей (нації); б) фактичний стан людини у такій спільності; в) усвідомлення людиною факту свого перебування у складі цієї спільності (самоідентифікація себе як учасника спільності). У цьому виявляється основна відмінність нації від раси. Раса — це частина людства, що історично склалася, велика група людей, які мають загальні спадкові антропологічні ознаки (колір шкіри, будова черепа, розріз очей і т. п.). Приналежність людини до певної раси виникає з приналежності до цієї раси його батьків.

Ніхто не може бути примушений до визначення та вказівки своєї національної належності. У цьому паспорт громадянина Російської Федерації нині містить графи «національність». Факт національної належності сьогодні є юридично байдужим і не повинен знаходити відображення в офіційних документах, оскільки згідно зі ст. 19 Конституції РФ, держава гарантує рівність права і свободи людини і громадянина незалежно від будь-яких обставин, зокрема і національності, і забороняє будь-які форми обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної власності.

Вказуючи свою національну належність в офіційних документах, людина усвідомлює, що бажає повідомити інформацію про свою національну належність іншим особам. Водночас вказівка ​​вигаданої національної належності в офіційних документах з метою протизаконного придбання благ чи звільнення від обов'язків може бути кваліфікована як шахрайство шляхом обману та спричинити відповідні негативні наслідки.

Основним способом захисту права на ідентифікацію національної власності є оскарження неправомірних дій (рішень) державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та посадових осіб, які порушують це право. Крім того, в більшості випадків порушення права на ідентифікацію національної належності тягне за собою терпіння громадянами значних моральних страждань, пов'язаних із переживаннями з приводу цих правопорушень та їх наслідків. Ця обставина відповідно до ст.ст. 151, 1101 Цивільного кодексу РФ, породжує право громадянина вимагати компенсації заподіяної моральної шкоди у грошовій формі шляхом пред'явлення відповідного позову до завдавача шкоди (наприклад, роботодавець примушує працівника до вказівки своєї національної належності).

Право на користування рідною мовою, на вільний вибір мови спілкування, виховання, навчання та творчості розглядається у комплексі з питаннями федеративного устрою та з правами, встановленими ст. 68 Конституції (визнання права республік встановлювати свої державні мовиі права всіх народів збереження рідної мови) Мова є засобом спілкування для людей, обміну думками, інформацією, взаємного розуміння. Конституція РФ закріплює, що державною мовою Російської Федерації є російську мову. Державна мова Російської Федерації є мовою, що сприяє взаєморозумінню, зміцненню міжнаціональних зв'язків народів Російської Федерації в єдиній багатонаціональній державі. Обов'язковість використання державної мови Російської Федерації має тлумачитися як заперечення чи применшення права користування державними мовами республік, що у складі Російської Федерації, і мовами народів Російської Федерації. Республіки у складі Російської Федерації вправі встановлювати державні мови, які можна застосовувати органів державної влади, місцевого самоврядування, державні установиреспублік.

У Російській Федерації конституційні норми реалізуються через Закон про мови народів РРФСР від 25 жовтня 1991 р. Мова спілкування встановлюється самими людьми без будь-якої регламентації, жодних юридичних норм використання мов народів Російської Федерації у міжособистісних, неофіційних контактах, як і діяльності громадських і релігійних об'єднань, не існує. Користування законними правами залежить від знання людиною тієї чи іншої мови. Встановлюється відповідальність за відмову в обслуговуванні громадян у сфері послуг та комерційної діяльностіпід приводом незнання мови. Громадянам Росії надано право звертатися до державних органів країни рідною мовою або будь-якою іншою мовою народів Росії, якою вони володіють. Аналогічне право стосується участі у судочинстві.

ВКАЗІВКА, вказівки, порівн. 1. лише од. Дія за гол. вказати в 1 та 2 знач. вказувати. Вказівка ​​дороги. Вказівка ​​на недоліки. 2. Інструкція, порада, повчання, зауваження, що роз'яснює щось, що вказує, як діяти. За вказівкою з ... Тлумачний словник Ушакова

вказівка- рекомендація Спеціальна інструкціяперетворення символів контурного шрифту на растровий формат, що використовується при виведенні їх на екран дисплея або пристрій друку. При перетворенні може виникнути ситуація, коли через низьку роздільну здатність… … Довідник технічного перекладача

ВКАЗІВКА- ВКАЗІВКА, я, порівн. 1. див. 2. Настанови, роз'яснення, що вказує, як діяти. Отримати, дати. Цінне у. (Часто ірон.). Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Тлумачний словник Ожегова

Вказівка- розпорядчий службовий документ, що містить дії, що предписуються конкретному виконавцю для вирішення оперативних питань інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов'язаних з організацією виконання розпоряджень, … Офіційна термінологія

Вказівка- (instruction) документ, що видається керівником структурного підрозділу та бізнес одиниці в межах його компетенції та повноважень для виконання функціональних завдань, покладених на підрозділ … Економіко-математичний словник

вказівка- виконати вказівку реалізація виконувати вказівки реалізація давати вказівки дію дати вказівки дію отримати вказівку дію, одержувач надійшла вказівку дію, суб'єкт слідувати вказівкам об'єкт, залежність, … Дієслівної сполучуваності непредметних імен

вказівка- I. ВКАЗІВКА ВКАЗІВКА1, інструктування, розпорядження, розпорядження, вказівка ​​ВКАЗІВКА, директива, інструкція, розпорядження, встановлення, циркуляр, розг. вказівка ​​ДИРЕКТИВНИЙ, інструктивний, циркулярний ВКАЗИВАТИ/УКАЗАТИ, несов. і… … Словник-тезаурус синонімів російської мови

вказівка- Існ., с., упот. порівняння. часто Морфологія: (ні) чого? вказівки, чому? вказівкою, (бачу) що? вказівка, чим? вказівкою, про що? про вказівку; мн. що? вказівки, (ні) чого? вказівок, чому? вказівкам, (бачу) що? вказівки, чим? вказівками, про що? про… … Тлумачний словник Дмитрієва

вказівка- На що і про що. 1. на що (рада, зауваження, розпорядження). Отримано вказівку на необхідність змінити графік роботи. 2. про що (відомості, повідомлення про що л.). В інструкції немає вказівки про послідовність проведення експерименту. Словник управління

Вказівка- І порівн. 1. процес дії за гол. вказувати I 1., вказати I 2. Результат такої дії; вказівка ​​I 2.. II пор. 1. процес дії за гол. вказувати II 3., вказати II 2. Результат такої дії; інструкція, повчання, порада. отт. Службове… … Сучасний тлумачний словник Єфремової

Книги

• , . Вказівка ​​найважливіших прикмет на шляху його імператорського високості государя спадкоємця Цесаревича. Відтворено в оригінальній авторській орфографії видання 1837 року… Купити за 2208 грн (тільки Україна)
• Вказівка ​​найважливіших прикмет на шляху його імператорського високості государя спадкоємця Цесаревича, . Вказівка ​​найважливіших прикмет на шляху його імператорського високості государя спадкоємця Цесаревича. Відтворено в оригінальній авторській орфографії видання 1837 (видавництво...