Аналіз ЦМВ. Цитомегаловірусна інфекція. Цитомегаловірус: прояви та симптоми

Актуально це в першу чергу для вагітних жінок та тих, хто планує вагітність, а також для новонароджених дітей та пацієнтів із вродженим, набутим чи штучним імунодефіцитом. Саме в них дослідження на цитомегаловірус потрібно проводити за перших підозр на зараження або рецидив інфекції. При цьому чим раніше буде зданий аналіз, тим ефективнішим і простішим виявиться лікування, і тим менше залишиться шансів у вірусу завдати шкоди організму.

У пацієнтів, які у групі ризику розвитку серйозних ускладнень ЦМВ-інфекції, вірус може приховано розмножуватися після реактивації (чи первинного зараження) в організмі протягом 2-3 тижнів, є інкубаційним періодом. У цей час симптоми захворювання не виявляються, але відбувається зараження багатьох внутрішніх органів. У вагітних жінок саме на цьому етапі уражається плід.

Після того, як починають з'являтися перші симптоми мононуклеозоподібного синдрому, вірус уже встигає поширитись по всьому організму. Тому діагностика ЦМВ-інфекції за зовнішніми ознаками може вважатися запізнілою.

Рання діагностика дозволяє виявити сліди вірусу в крові у пацієнта ще на ранньому етапі. Якщо в перші 7-10 днів після зараження почати правильне лікування, можна уникнути практично всіх небезпек, які може представляти вірус для організму.

До того ж, при ранній діагностиці та ранньому початку боротьби з вірусом є можливість використання для лікування досить щадних лікарських препаратів. В результаті лікування буде м'яким та ефективним.

Основна складність ранньої діагностики цитомегаловірусної інфекції полягає в тому, що до появи очевидних зовнішніх симптомівЗахворювання ніяк не можна визначити, що зараження вже відбулося. Саме тому при веденні вагітності або початку лікування, пов'язаного з пересадкою органів у хворого, або підтримки організму при імунодефіцитах, аналізи крові робляться досить часто, що збільшує можливість ідентифікації вірусу на ранньому етапі зараження організму.

Коли потрібно складати аналіз на цитомегаловірус?

Жінкам, які тільки планують вагітність, або тим, хто стає на облік на самій ранній стадіївагітності, аналіз на цитомегаловірус робиться якомога раніше, зазвичай - при першому ж відвідуванні клініки. При цьому визначається кількість антитіл до вірусу в крові і з'ясовується, чи зустрічався організм з інфекцією раніше і чи є до неї імунітет. За наявності на цьому етапі високоавидних антитіл IgG у крові в більшості випадків можна бути спокійними за майбутню дитину: організм матері вже встиг познайомитися з вірусом у минулому та виробити захист проти нього. Той самий захист убезпечить і сам плід.

Якщо відповідних імуноглобулінів немає, то аналіз доведеться здавати ще кілька разів протягом вагітності. Відсутність антитіл до цитомегаловірус означає непідготовленість організму до зустрічі з інфекцією, і при зараженні на будь-якому етапі вагітності вірус може викликати різні ураження плода.

Складання першого аналізу на цитомегаловірус пізніше, ніж через чотири тижні після зачаття, вимагає серйозних, складних і дуже дорогих методів діагностики, що дозволяють визначити термін зараження вірусом.

У хворих з імунодефіцитами дослідження необхідно провести відразу після виявлення імунодефіциту. Це дозволить скоригувати та доповнити спеціальними противірусними препаратами курс лікування та підтримки організму, а також уникнути ймовірного рецидиву або підготуватися до можливого первинного зараження.

При підготовці хворих до штучної імуносупресії (для пересадки органів і тканин) або проведення у них складних терапевтичних дій аналіз на цитомегаловірус здається обов'язково ще до початку імуносупресії.

У новонароджених дітей дослідження проводиться у тих випадках, коли за результатами спостереження вагітної матері є підозра на ризик уродженої або неонатальної ЦМВ-інфекції (зараження при проходженні по родових шляхах). Діагностика проводиться у першу добу або кілька діб після народження, і за її результатами визначають присутність вірусу в організмі та форму захворювання.

Види аналізів

Для діагностики цитомегаловірусу в крові можуть застосовуватися кілька видів аналізів, але найпоширенішим є ІФА – імуноферментний аналіз. При ньому оцінюється кількість і характеристики специфічних до цитомегаловірусу антитіл у крові і робиться висновок не лише про наявність вірусу в організмі, а й наявність імунітету. Цей метод є одним з найбільш точних, швидких і доступних.

Для діагностики ЦМВ-інфекції можуть використовуватись інші варіанти досліджень:

полімеразна ланцюгова реакція, що дозволяє знайти ДНК вірусу в організмі;
культуральний метод, при якому виявляється активний вірус шляхом культивування його на живильному середовищі;
метод цитоскопії, у якому виявляються ушкоджені вірусом клітини організму.

Однак на сьогоднішній день ІФА є провідним методом аналізу на багато вірусних інфекцій, що забезпечує лікаря всією інформацією, необхідною для правильної постановки діагнозу та коректного лікування.

Типи антитіл, їх авидність та норма в крові

В результаті проведення імуноферментного аналізу оцінюється кількість та властивості специфічних до цитомегаловірусу антитіл. Такі антитіла, звані імуноглобулінами (Ig), є білками, здатними зв'язувати і знешкоджувати вірусні частинки.

В організмі присутні імуноглобуліни різних типів – наприклад, проти цитомегаловірусу ефективні IgM та IgG. Перші виробляються на початку зараження і забезпечують придушення первинної інфекції, другі з'являються пізніше і захищають організм від вірусу протягом усього життя. Перші у відповідь зараження IgG досить слабко зв'язуються з вірусними частинками. Кажуть, що мають низьку авидність. Через кілька тижнів з'являються високоавидні IgG, які досить ефективні і легко розпізнають і зв'язують віріони. Відповідно визначення авидності антитіл під час аналізу на цитомегаловірус дозволяє з певною точністю встановити давність зараження.

На замітку: не можна говорити про норму IgG у крові і тим більше – про норму самого вірусу. Якщо вірус у крові виявляється, це нормально і свідчить про генералізованому перебігу інфекції. Кількість самих імуноглобулінів сильно різниться залежно від стану та особливостей організму людини. Багато лікарів припускаються помилки, вважаючи високий титр антитіл у крові ознакою хвороби і намагаючись «лікувати» це. По суті це означає спробу боротися з імунітетом.

Розшифровка результатів

Виявлення в крові специфічних IgM свідчить або про поточну первинну інфекцію, або про недавнє її закінчення. Якщо паралельно не спостерігалися симптоми, це означає, що організм переніс інфекцію легко.

Виявлення специфічних до цитомегаловірусу низькоавидних IgG означає приблизно те саме: або недавнє закінчення хвороби, або її поточний стан. Значення авідності тут коливаються від 0 до 40-60%.

Авидність IgG понад 60% однозначно вказує на сформований імунітет і перенесення первинної інфекції більш, ніж чотири тижні тому. Це знак того, що ЦМВ-інфекція організму не загрожує.

Результати аналізу на цитомегаловірус у вагітних

Окремої розшифровки вимагають аналізи на цитомегаловірусну інфекцію у вагітних жінок. І тут багато залежить від терміну вагітності, у якому проводилося дослідження.

По-перше, навіть сприятливий результат із високоавидними IgG, отриманий пізніше, ніж на четвертому тижні вагітності, не може вважатися однозначним, і потребує додаткового обстеження. Зараження могло статися як рік тому, і у перші дні вагітності. А останнє загрожує серйозними ураженнями плода.

По-друге, високий титр IgG, який лякає багатьох лікарів, означає в більшості випадків впевнене придушення організмом інфекції і не є свідченням небезпеки для плода.

Якщо у вагітної жінки в крові були виявлені IgM або низькоавидні IgG – це сигнал до застосування спеціального лікування та особливо уважного спостереження за розвитком плода, оскільки означає нещодавнє перенесення первинної інфекції.

І звичайно, відсутність у крові специфічних до цитомегаловірусу антитіл означає необхідність особливо акуратної поведінки найвагомішої та пильної уваги до неї з боку лікаря. Більше того, за такого результату аналізу протягом вагітності необхідно буде перевірятись на цитомегаловірус ще кілька разів: у майбутньої мами є ризик заразитися вірусом у будь-який момент, а це – хоч і невеликий, але ризик інфікування плоду.

Як здаються аналізи

Для хворого аналіз на CMV є звичайним забором крові з вени. Іноді для відбираються сеча, слина або навколоплідні води. Усе це вимагає спеціальної підготовки від хворого. Хіба що здавати кров зазвичай потрібно натще.

У будь-якому випадку, за наявності можливості у молодої жінки, яка думає про вагітність, здати аналіз на цитомегаловірус корисно. В результаті можна точно дізнатися про наявність імунітету до інфекції, або про те, що вона в майбутньому може ще загрожувати.

Види аналізів на цитомегаловірус (ЦМВ) та їх розшифрування

Для здорової людини цитомегаловірус не надто небезпечний, але за певних обставин він здатний призвести до серйозних ускладнень. Здача аналізу на цитомегаловірус особливо актуальна для жінок, які виношують дитину та планують вагітність, для дітей, що тільки з'явилися на світ, тих, хто придбав або має вроджений та штучний імунодефіцит. Чим раніше провести обстеження, тим ефективнішою буде терапія, тому аналізи слід здавати відразу при появі перших підозр на дане захворювання.

Особливості збудника

Спочатку розглянемо, що таке цитомегаловірус. Він відноситься до сімейства герпес-вірусів, до якого також входить вітряна віспа, збудник мононуклеозу Епштейн-Бар, простий герпес І та ІІ типу. Назва обґрунтована специфічними змінами, яким піддаються клітини під впливом збудника – їх розміри помітно збільшуються.

Після інфікування вірус може проникнути практично в усі біорідини організму, відповідно для виявлення проводяться аналізи сечі, крові, вагінальних виділень та інших матеріалів. Проникнувши в людський організм, цей збудник найчастіше залишається там надовго, сьогодні цитомегаловірус виявляється у підлітків приблизно 15% випадків, у дорослого населення 40%. Однією з небезпек вірусу є складність його виявлення:

Тривалість інкубаційного періоду становить два місяці, протягом цього часу симптоматика може бути відсутня.
Під впливом стресової ситуації, сильного переохолодження чи тлі зниження імунітету відбувається різкий спалах, у своїй захворювання помилково приймають за ГРВІ чи ГРЗ. З огляду на те, що захворювання має схожу симптоматику – наростає температура, спостерігається загальна слабкість і біль голови.
При неможливості своєчасного розпізнавання патології розвивається пневмонія, енцефаліт або артрит, інші патології.

Як відбувається зараження і кому показано аналіз

Шляхи зараження досить різноманітні - у дорослих збудити може передаватися при статевих зносинах, у новонароджених у процесі родової діяльності матері або при лактації, цитомегаловірус у старшої дитини проявляється після спілкування з зараженими однолітками, проникаючи в організм зі слиною. Незважаючи на те, що патологія може бути виявлена у дитини, у 50% випадків страждають люди віком 35 і більше років.

Враховуючи все вище сказане, можна виділити певні категорії серед населення, яким аналіз на цитомегаловірус показаний насамперед:

Жінкам, які виношують дитину та тим представницям слабкої статі, які проходять передгравідарну підготовку (комплекс заходів, спрямованих на повноцінне зачаття, період вагітності та поява на світ здорового немовляти).
Новонародженим немовлятам.
Дітям, у яких часто спостерігається ГРВІ.
Пацієнтам, у яких є імунодефіцит як вроджений, так і набутий і ВІЛ у тому числі.
Пацієнтам різного віку з наявністю злоякісних новоутворень.
Пацієнтам, які приймають цитостатики.
Потерпілим із клінічними симптомами цитомегаловірусу.

Жінкам, які планують зачаття або вже тим, які стають на облік на ранніх етапах вагітності, аналіз на цитомегаловірус проводиться одночасно при відвідуванні медустанови. При цьому необхідно проведення аналізу на антитіла до цитомегаловірусу, який допомагає виявити їх кількість і визначити, чи спостерігався у жінки цей вірус раніше, і чи є імунітет до збудника.

Якщо аналіз на цитомегаловірус показує наявність антитіл Anti-CMV IgG, небезпека для плода зведена до мінімуму – майбутня мама вже перехворіла на патологію і виробила захист, який убезпечить і немовля. У разі відсутності імуноглобулінів, обстеження на вірус доведеться проходити не один раз протягом вагітності, оскільки організм не підготовлений до опору інфекції.

У немовлят, що тільки з'явилися на світ, аналіз крові на цитомегаловірус або дослідження сечі проводять у разі, якщо при спостереженні за вагітною жінкою є підозра на можливість вродженої інфекції або набутої при пологах патології. Діагностику проводять у перші години після появи дитини на світ.

За наявності імунодефіциту перевірку проводять безпосередньо після виявлення. Такий підхід дозволить провести корекцію терапевтичного курсу та доповнити схему потрібними противірусними ліками, уникаючи водночас можливого рецидиву або готуючись до не виключеного первинного зараження.

Аналіз на ЦМВ необхідний і під час підготовки пацієнта до проведення імуносупресії при трансплантації органів чи тканин, у своїй дослідження призначають на початок процедури.

Види досліджень та правила здачі

За наявності нормального імунітету більш ніж реально заразитися вірусом і гадки не мати про це. Імунна система успішно триматиме цитомегаловірус у пригніченому стані, і навіть у разі розвитку патології симптоми будуть повністю відсутні. Якщо ж імунітет у людини відсутня або ослаблена, що особливо помітно у ВІЛ-інфікованих або у пацієнтів з онкологічними новоутвореннями, цитомегаловірус здатний спровокувати розвиток тяжких патологій. Спостерігається ураження очей і легень, мозку, травної системи, результатом ускладнень часто стає летальний кінець.

Для визначення наявності патології необхідна перевірка крові на антитіла, при цьому видів аналізу може бути декілька, але найнадійнішим вважається проведення імуноферментного дослідження. ІФА дозволяє визначити кількість та властивості специфічних Anti-CMV, а результати розшифровки аналізу крові на цитомегаловірус є основою для виведення щодо не тільки присутності носія інфекції, а й наявності імунітету. До того ж цей метод відноситься до найшвидших, найточніших і найдоступніших.

Діагностувати наявність патології допоможе проведення та інших досліджень, серед них:

полімеразна ланцюгова реакція, яка дає можливість виявити ДНК вірусу;
цистоскопія сечі, під час проведення якої спостерігаються пошкоджені клітини;
культуральний метод, який полягає у вирощуванні вірусу на живильних середовищах.

У людському організмі є різні типи імуноглобулінів, проте якщо розглядати цитомегаловірус, дієвими є IgM, IgG. Перший тип виробляється на початковому етапіінфікування, забезпечуючи пригнічення первинного зараження. Другий тип генерується пізніше і покликаний захищати організм від цитомегаловірусу протягом усього наступного життя потерпілого.

Важливий факт. Перші IgG, що сформувалися як відповідь на інфікування пов'язані з вірусними частинками дуже слабко, у цьому випадку говорять про їхню низьку авидність. Приблизно через 14 діб починається виробництво високо авидних IgG, які відрізняються достатньою ефективністю і здатні легко розпізнати і зробити зв'язування віріонів.

Визначення авидності необхідне встановлення давності інфікування. При цьому поняття "норма" для IgG як таке відсутнє - якщо при проведенні аналізу крові вірус виявлений, незалежно від його кількості патологія очевидна. Тепер про те, які властивості мають серологічні маркери IgM і IgG, розглянемо їх поряд з авидністю IgG докладніше, для чого є зведена таблиця:

Що ж до молекулярних діагностичних методів, їх відносять до прямих: вони дозволяють визначити наявність збудника в досліджуваних матеріалах. При цьому підбір біологічного матеріалу проводиться з урахуванням розвитку етапів патологічного процесу. клінічних проявівта цілей проведення лабораторних досліджень.

Найчастіше для досліджень використовують кров, але при цьому слід враховувати - збудник знаходиться в ній не завжди, відповідно при негативних показниках інфекція може бути в організмі. Для підтвердження потрібні додаткові випробування.

Тепер про те, як складати аналіз. Дослідження на цитомегаловірус нічим не відрізняється від звичайних аналізів крові, які відбираються з вени. У деяких випадках потрібно обстеження сечі, слини або навколоплідних вод. Жоден з аналізів не вимагає будь-якої специфічної підготовки, хіба що кров цілком очікувано здається натще. Після того, як аналіз здано, а результати отримано, їх розшифровують кваліфіковані спеціалісти.

Як проводиться розшифровка результатів

Розшифровка аналізу формою є титр антитіл IgG. Як ми згадували вище, норми для цього показника не передбачено – він може вагатися на тлі:

стани імунної системи;
наявність хронічних патологій;
загального стану організму;
звичного способу життя.

Слід враховувати, що IgG генерується як при зараженні, а й у періоди загострення, також він залишається у організмі після перенесеної патології. З цих причин результати аналізу на цитомегаловірус можуть викликати сумніви, і дослідження біоматеріалів часто проводять повторно.

Сучасні лабораторії мають у своєму розпорядженні численні системи, що дозволяють знаходити антитіла до цитомегаловірусу. Їхня чутливість різна, як і склад компонентів. Але є й загальна риса – вони розраховані для проведення імуноферментного аналізу. Встановлені норми у цьому випадку також відсутні.

Розшифровка результатів ІФА проводиться на основі рівня фарбування рідини, в яку додають досліджувані біоматеріали. Колір, що утворився, порівнюють з попередньо приготовленими зразками, як позитивними, так і негативними.

Для швидшого розшифрування лаборанти використовують тест-систему із задіянням належного розведення крові, що дозволяє дещо скоротити період отримання результатів. Будь-який медичний центр користується власними титрами щодо діагностики, застосовуючи референтні показники, які видають або негативний, або позитивний результат.

У результатах аналізу зазначаються середні показники – підсумкове значення 0,9, якщо норма визначається як 0,4. За норму при цьому беруть ступінь фарбування зразка, у якого антитіла до вірусу відсутні. Ось таблиця зразкового розшифрування:

Кому та навіщо призначають аналіз на цитомегаловірусну інфекцію

На світі існують мільйони вірусів і більшість їх практично не вивчені. Деякі з них можуть тривалий час перебувати в організмі людини і ніяк не проявляти себе. Herpesvirus – одна з таких груп. Тому в деяких випадках важливо здати аналіз на цитомегаловірус, щоб убезпечити себе.

Коли призначається проведення аналізу

Присутність в організмі людини цитомегаловірусу зазвичай не викликає симптомів, якщо його імунна система досить міцна. Лише у деяких ситуаціях важливо визначити наявність вірусу навіть у латентній формі.

Аналіз крові на цитомегаловірус призначається у таких випадках:

якщо жінка планує вагітність;
перед операціями з пересадки органів;
з появою ознак фето-плацентарної недостатності;
при використанні цитостатичних засобів;
після викиднів;
при ВІЛ;
якщо маленька дитиназахворів на пневмонію з нестандартною течією;
при інфекційному мононуклеозі із негативним результатом на Епштейн-Барра;
при лихоманках невизначеного походження.

Лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції може бути призначена немовлятам. Кров на аналіз береться у першу добу життя. Дослідження проводять у тих випадках, коли є підозра на вроджену чи неонатальну інфекцію.

Важливість здачі аналізу перед вагітністю

При плануванні вагітності важливо визначити наявність вірусу в організмі майбутньої матері. Цитомегаловірусна інфекція може викликати ускладнення як у породіллі, так і у малюка. Зараження терміном до 10 тижнів нерідко призводить до розвитку внутрішньоутробних вад. Через інфекцію високий ризик мимовільного викидня.

При пізнішому зараженні інфекцією розвиток плоду може проходити із затримкою. Можливі порушення у розвитку внутрішніх органів, аж до їхньої гіпоплазії або дисплазії. Новонароджені діти нерідко страждають через порушення роботи органів слуху та дихальної системи.

Хоча немає препарату, який міг би повністю знищити цитомегаловірус, деякі ліки успішно стримують прояв симптомів. Своєчасний прийом цих засобів дозволяє уникнути негативного впливу вірусу на дитину та дає можливість народитися здоровому малюкові.

Види аналізів

Існує кілька методів визначення цитомегаловірусу в організмі. Розглянемо основні:

ІФА-аналіз – метод, що найчастіше використовується, щоб виявляти вірус. Суть способу полягає в ідентифікації антитіл до цитомегаловірусу в крові. Проводячи таке дослідження, можна визначити, чи імуноглобуліни якого класу присутні в крові. На різних етапах захворювання виробляються різні антитіла, і цей метод дозволяє з'ясувати, як довго цей вірус є в організмі і наскільки добре імунітет справляється з цим.

Вважається, що ІФА-аналіз найточніший і достовірний. Перевагою цього виду дослідження є також і те, що не потрібно довго чекати на результати.

ПЛР метод полягає у пошуку ДНК цитомегаловірусу. На відміну від багатьох інших вірусів, цей має таку клітину, що робить можливим проведеннядослідження. При ПЛР ДНК цитомегаловірусу може бути виявлена в слині, сечі або біоматеріалі з піхвового мазка.

Біологічним матеріалом для культурального методу дослідження може бути сеча, слина, сперма, навколоплідні води чи кров. Недоліком способу вважається тривалий період очікування результатів. Після того, як біоматеріал поміщають у живильне середовище, має пройти 10-12 днів. У сприятливих умовах мікроорганізми починають рости та розмножуватися, і це дає можливість визначити наявність захворювання.

Цитоскопія дозволяє достовірно побачити наявність у організмі клітин, вже ушкоджених цитомегаловірусом. Який саме аналіз складати, лікар визначає для конкретного пацієнта за показаннями.

Розшифровка результатів аналізу

Позитивний аналіз на цитомегаловірус – не завжди привід серйозних занепокоєнь. У дорослих людей імунна система успішно справляється з вірусом і не дозволяє виявлятися.

Визначити, наскільки цитомегаловірус активний на даний момент і як довго він є в організмі, допомагає розшифровувати рівень авидності. Якщо відсоток авидності знаходиться в межах від 0 до 35–40%, це свідчить про те, що інфекція для організму є новою та імунітет до неї ще не сформувався. Якщо авидність менше 60%, то захворювання в організмі протікає на даний момент.

При авидності понад 60% можна зрозуміти, що цитомегаловірус знаходиться в латентному стані і потрапив усередину організму досить давно. За таких показників імунітет вже сформувався, може добре протидіяти вірусу, а людина перебуває у повній безпеці.

Існує 5 класів імуноглобулінів. Залежно від цього, який їх було виявлено під час аналізу, можна зробити висновок, що відбувається усередині організму.

При виявленні IgM ясно, що цитомегаловірус проник зовсім недавно або ж відбувся рецидив. Ці імуноглобуліни з'являються через 7–15 днів після інфікування. Показник авидності у разі дає уявлення у тому, первинна інфекція, чи захворювання відбулося повторно через зниження активності імунітету. При зростанні титру в 4 і більше разів можна говорити про високу активність вірусу. Якщо аналіз негативний, отже, цитомегаловірусу в організмі немає і ніколи раніше не було.

Імуноглобуліни IgG присутні в аналізах при прихованому перебігу захворювання, а також у тих випадках, коли зараження відбулося більше місяця тому. Немає норми цього показника, оскільки багато залежить від індивідуальних особливостей організму. У той же час набутий імунітет зберігається на все життя та забезпечує захист. Проте наявність антитіл саме собою не гарантує стійкість імунітету до інфекції.

Розшифровка аналізу на цитомегаловірус проводиться лікарем-інфекціоністом. Лікар зможе підібрати придатні препарати, щоб зменшити активність вірусу. Крім того, він зможе точно визначити, в якому стані зараз знаходиться цитомегаловірус і чи справді він може завдати організму шкоди.

Як можна заразитися

Захворіти на ЦМВІ (цитомегаловірусну інфекцію) можна декількома способами:

під час статевого акту;
через загальні предметипобуту;
через кров;
під час пологів мати заражає дитину;
через молоко при грудному вигодовуванні.

У разі виникнення перших симптомів зараження, потрібно звернутися до лікаря та пройти необхідні лабораторні дослідження. Якщо аналіз позитивний у дитини, йому буде потрібно термінове лікування, щоб не допустити розвитку ускладнень.

Симптоми хвороби

Щоб точно встановити діагноз, лікар призначить як загальний аналіз крові. Він уважно вивчить симптоми, куди скаржиться пацієнт. Цитомегаловірус може виявлятися так:

підвищення температури;
ознаки інтоксикації;
Загальна слабкість;
головний біль;
ломота у м'язах.

У ослаблених пацієнтів розвиваються ускладнення з боку дихальної системи, такі як бронхіт або запалення легенів із незвичайним перебігом. У всіх випадках потрібне лікування противірусними препаратами та засобами для підвищення імунітету. Знаючи, як може виглядати прояв інфекції, можна своєчасно відреагувати та допомогти організму боротися.

Коли результат аналізу на цитомегаловірус IgG позитивний, лікар повинен розібратися, який відсоток авидності, і вирішити, як правильно боротися з інфекцією. Не можна займатися самолікуванням. Таким чином, можна захистити здоров'я та уникнути несприятливих наслідків захворювання.

Аналіз на цитомегаловірус

Цитомегаловірус (CMV) – вірус роду Herpesvirus. Як і всі віруси герпесу, цітомегаловірус може протягом довгого періоду часу існувати в організмі людини в латентній формі. Після зараження цей вірус залишається в людському організмі практично довічно. При зниженні імунітету вірус активізується, викликаючи тяжкі ураження багатьох органів та систем організму. Особливо небезпечний цитомегаловірус для немовлят, тому вагітні жінки здають аналіз на цитомегаловірус. Що ж являє собою дане захворювання і чому так важливо здавати аналіз крові на цитомегаловірус?

Цитомегаловірус

Найчастіше цитомегаловірус передається такими способами:

через слину під час поцілунку;
повітряно-краплинним шляхом;
статевим шляхом;
при переливанні інфікованої крові;
від жінки до дитини при вагітності, пологах, грудному вигодовуванні.

Інкубаційний період захворювання становить 20-60 діб. Тривалість гострої фази хвороби – 2-6 тижнів. Для цього періоду характерна поява у хворого на загальну слабкість, озноб, інтоксикацію організму, підвищення температури тіла, головний і м'язовий біль, бронхіту.

Під час загострення цього інфекційного захворювання можуть розвиватися комплексні патології внутрішніх систем та органів. У деяких випадках виникає пневмонія, риніт, ларингіт, гепатит, урогенітальна патологія. Після закінчення гострої форми цитомегаловірус перетворюється на приховану форму.

Більше виражені симптоми захворювання у дітей 3-5 років, вагітних жінок, людей, які страждають на набуті або вроджені імунодефіцити. Люди, мають високий імунітет, переносять гостру форму захворювання без вираженої симптоматики. Тому так важливо періодично здавати аналіз на цитомегаловірус.

При зниженні імунітету можливі наступні прояви цитомегаловірусної інфекції:

1. З'являється гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), яка має яскраво виражені симптоми – підвищену стомлюваність, нездужання, слабкість, нежить, головний біль, підвищення температури. Часто ці ознаки супроводжуються запаленням мигдаликів, слинних залоз.

2. Генералізована форма перебігу цитомегаловірусу. Інфекція вражає внутрішніх органів людини. Запальний процес розвивається у печінковому епітелії, селезінці, підшлунковій залозі, нирках, надниркових залозах. Нерідко у хворого з'являється бронхіт, пневмонія, значно послаблюється імунна система організму.

3. Патології органів сечостатевої системи. У хворого з'являються симптоми систематичного неспецифічного запалення сечостатевих органів, які важко піддаються терапії звичайними антибактеріальними препаратами.

Людям, які перебувають у групі ризику розвитку цього захворювання, слід регулярно здавати аналіз крові на цитомегаловірус, щоб за необхідності своєчасно розпочати лікування. Це, насамперед, вагітні жінки, хворі, які страждають нирковою недостатністю, онкологічними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією, пацієнти, які перенесли пересадку органів

Аналізи на цитомегаловірус

Показаннями до призначення аналізів крові на цитомегаловірус, дослідження сечі, мазка, мокротиння є наступні захворюваннята стану:

підготовка та перебіг вагітності;
фетоплацентарна недостатність;
ознаки внутрішньоутробного інфікування плода;
невиношування вагітності;
неопластичні хвороби;
імуносупресія при ВІЛ-інфекції;
прийом цитостатичних (протипухлинних) засобів;
лихоманка невідомої природи;
нестандартний розвиток пневмонії, зокрема у дітей.

Основними методами лабораторних досліджень на цитомегаловірус є:

Внаслідок аналізу на цитомегаловірус за цитологічним методом у біологічних середовищах людини під мікроскопом виявляють клітини вірусу. Дані клітини мають великі розміри, внутрішньоядерні включення. Переваги цитологічного методу – простота, швидке одержання результатів. Недоліком є низька інформативність, що становить лише 50%.

Вірусологічний метод є одним з найбільш точних досліджень. Він полягає в тому, що зразок матеріалу (кров, сперма, слина, виділення шийки матки, навколоплідні води) міститься в живильне середовище, яке сприятливе для зростання даних мікроорганізмів. Протягом деякого часу (2-7 діб) на живильному середовищі виростають колонії мікроорганізмів, які потім ідентифікуються. Недолік вірусологічного методу – результати аналізу на цитомегаловірусі доводиться чекати досить довгий час.

Імунологічний метод полягає у проведенні імуноферментного аналізу (ІФА) та є основним методом аналізу на визначення цитомегаловірусу.

Антитіла (імуноглобуліни) до цитомегаловірусу виробляються імунною системою організму відразу після потрапляння до нього вірусу. Організм людини виробляє два класи імуноглобулінів – IgG та IgM. Антитіла IgM виявляються при поточній первинній або рецидивній інфекції. Антитіла IgG вказують або на латентний перебіг захворювання або на первинну інфекцію або її загострення.

У розшифровці аналізу цитомегаловірус зазвичай вказують титр імуноглобулінів класу IgG. Але антитіла IgG можуть визначатися як у перебігу захворювання, і у разі раніше перенесеної інфекції. Тому зазвичай повторюють аналіз.

Про активацію цитомегаловірусу свідчить підвищення титру імуноглобулінів IgG у чотири і більше разів. Для більш точної діагностики додатково проводять аналіз визначення у крові антитіл класу IgM.

Наведемо розшифровку аналізу на цитомегаловірус за імуноферментним методом.

У даній розшифровці IgG- та IgM- означають відсутність у крові антитіл, IgG+ та IgM+ – присутність у крові антитіл.

1. IgG-, IgM-. Імунітет до вірусу відсутній, є ризик первинного інфікування.

2. IgM-, IgG+. Існує імунітет до вірусу, ризик первинного зараження відсутня. Ризик загострення залежить від імунної системи.

3. IgM+, IgG-. Первинне зараження, яке потребує терапії. При плануванні вагітності слід відкласти зачаття до формування імунітету.

4. IgG+, IgM+. Вторинне загострення інфекції, у якому необхідне лікування.

Молекулярно-біологічний метод є ПЛР-діагностикою (полімерна ланцюгова реакція) цитомегаловірусу. Він ґрунтується на визначенні ДНК мікроорганізму збудника. Збудник даної інфекції відноситься до ДНК-вірусів. Тому результати аналізу на цітомегаловірус за цим методом досить точні. Крім того, зазвичай результати дослідження готові через 1-2 доби. Недоліком цього методу є те, що за його допомогою не можна визначити стадію хвороби та стан імунітету пацієнта.

Розшифровку аналізу на цитомегаловірус повинен робити лікар. У разі потреби для уточнення діагнозу він призначає додаткові дослідження.

Процедура здачі аналізу крові на ЦМВ та його розшифровка

Аналіз на цитомегаловірус належить до обов'язкових у списку досліджень, які лікарі призначають майбутнім мамам та деяким пацієнтам. Інфікування подібним вірусом протягом перших 20 тижнів виношування дитини може призвести до загибелі плода та викидня.

Не менш серйозні наслідки для перебігу вагітності можуть виникнути, якщо зараження відбулося у другій половині. Як такі ускладнення можна назвати:

Щоб уникнути подібних наслідків, дуже важливо здати аналіз на цитомегаловірус і якнайшвидше приступити до його лікування.

Сутність дослідження та розшифровка його результатів

Як правило, для дорослої людини, стан здоров'я якої знаходиться на задовільному рівні, цитомегаловірус не становить небезпеки. Проте у багатьох ситуаціях інфікування може призвести до негативних наслідків. Особливо актуально це зауваження не тільки для майбутніх матерів і тих, хто тільки думає про зачаття дитини, але і для немовлят і хворих, які страждають від вродженого або отриманого імунодефіциту.

Саме цим категоріям людей необхідний аналіз крові на цитомегаловірус при прояві перших ознак зараження або у разі рецидиву самого вірусу. Чим більш ранньою буде діагностика, тим більшою буде ефективність, і будуть потрібні більш щадні терапевтичні заходи. Тільки так вдасться уникнути тяжких ускладнень для здоров'я пацієнта.

У хворих з високою ймовірністю появи ускладнень, викликаних інфекцією, вірус після зараження чи реактивації може розвиватися у латентної формі протягом півмісяця, що й становить термін інкубаційного періоду. У цей момент ознаки патології не виявляються. Однак відбувається інфікування багатьох внутрішніх органів та систем. У жінок, які чекають на дитину, зараження плода відбувається саме в зазначений період.

На момент прояви перших ознак вірус вражає майже всі тіло. У цей час майбутні мами та імунодефіцитні пацієнти потребуватимуть дуже тяжкому лікуванні, що до того ж має ризик закінчитися невдачею.

Якщо ж провести аналіз на цитомегаловірус раніше, то, можливо, вірус буде виявлено ще на етапі зараження перших органів. Крім дослідження крові на наявність цитомегаловірусу, майбутні мами здають і загальний аналіз крові. Якщо вірус виявлено, а лікування розпочато на ранньому етапі розвитку інфекції, пацієнту вдасться уникнути небезпечних наслідків.

Якщо здавати аналіз та приступати до лікування якомога раніше, то зазвичай вдається уникнути прийому важких лікарських препаратів, які можуть завдати шкоди здоров'ю. У цьому випадку лікування буде більш щадним.

Основна складність раннього виявлення вірусу полягає в тому, що до прояву перших очевидних симптомів не вдається зрозуміти, чи відбулося зараження чи ні. Саме з цієї причини в ході ведення вагітності або на початку лікування, пов'язаного з трансплантацією органів, а також за підтримки організму у разі розвитку імунодефіцитного стану, здавання аналізів крові здійснюється досить часто, що дозволяє ідентифікувати вірус вже на ранньому етапі зараження. Однак, залежно від категорії пацієнтів, аналіз на ЦМВ за термінами може різнитися.

Термін здачі аналізу

Тим жінкам, які тільки планують стати матерями або стають на облік на ранніх термінах вагітності, на цитомегаловірус аналіз проводиться при першому відвідуванні медичного закладу. У ході дослідження фахівці визначають кількість антитіл до вірусу в крові і з'ясовують, чи траплялося зараження раніше і виробився імунітет до вірусу. Якщо на даному етапі досліджень у крові присутні високоавидні антитіла, то можна бути спокійним за здоров'я матері та дитини.

Якщо імуноглобуліни в крові відсутні, то здача імуноферментного аналізу повинна пройти ще кілька разів протягом усього терміну вагітності. Відсутність антитіл є свідченням ослаблення імунного захисту організму, при цьому у разі зараження на будь-якому терміні виношування дитини можуть розвинутися різні ураження плода. Здавати перший такий аналіз майбутня мама повинна не пізніше 4 тижнів після зачаття, що відбулося.

Що стосується пацієнтів з імунодефіцитом, то в їхньому випадку пройти дослідження необхідно відразу після встановлення діагнозу. Це допоможе скоригувати курс терапії, включивши до нього противірусні препарати, щоб підтримати організм у разі можливого зараження.

У разі, коли проводиться штучна імуносупресія під час підготовки для пересадки органів прокуратури та тканин чи проведенні складних терапевтичних процесів, аналіз виявлення цитомегаловірусу пацієнти здають обов'язково ще перед початком процедури. Виявлення вірусу при трансплантації органу необхідне для того, щоб не була негативна реакція і донорський орган не був відторгнутий організмом.

Якщо говорити про новонароджених, то вони такий аналіз робиться тоді, коли існує ризик вродженого інфікування чи зараження під час проходження через родові шляхи матери. Така діагностика проводиться протягом перших днів після їх появи світ.

Процес здачі аналізу

Напевно, всі категорії пацієнтів цікавить питання про те, як здавати аналіз на визначення цитомегаловірусу. Як правило, для подібних досліджень у хворих здійснюється забір крові із вени. У деяких випадках для досліджень проводиться паркан слини, урини або навколоплідних вод. Незалежно від того, чи здійснюється забір слини, сечі чи крові, від пацієнта не потрібно ніякої спеціальної підготовки до досліджень. Однак необхідний біоматеріал беруть у пацієнта, як правило, натще.

Різновиди досліджень на виявлення вірусу

Для того, щоб виявити присутність вірусу в крові, в медицині існує кілька видів досліджень, найбільш поширеним серед яких є ІФА, або імуноферментний аналіз. Таке дослідження дозволяє визначити, чи є вірус у крові, а й виявити наявність імунітету. Зазначений метод можна назвати одним із найточніших, доступних і потребують малого часу для того, щоб отримати результати.

Для того щоб визначити наявність вірусу в організмі, можуть бути проведені інші аналізи:

ПЛР-аналіз (полімеразна ланцюгова реакція). Дозволяє визначити ДНК вірусу у крові людини.
Культуральний метод, у якому активний вірус визначається шляхом його культивування за умов живильного середовища.
Спосіб цитоскопії. Дозволяє виявити пошкоджені вірусом клітини в організмі.

ПЛР на цитомегаловірус залишається найкращим методом дослідження для лікарів щодо точності та призначення коректного лікування.

Таким чином, здавати кров на виявлення ЦМВ необхідно певній групі пацієнтів та жінкам, які готуються стати матерями. Взяті проби та результати їхнього дослідження дозволять визначити наявність імунітету до захворювання або існуючу можливість інфікування. І в залежності від отриманого результату прийматиметься рішення про необхідність лікування та планування вагітності у подальшому часі.

Як здається та розшифровується аналіз на цитомегаловірус?

Аналіз на цитомегаловірус сьогодні став дуже популярним, адже він визначає наявність у кровоносному руслі досить неприємної хвороби – герпес, заразитися якою можна через контакт із вже захворілою людиною. Передаватися ЦМВ може такими шляхами: від мами, що годує, до немовляти, під час пологів, у період виношування малюка, через поцілунок, статеві акти або при здачі крові. Крім того, не варто виключати повітряно-краплинний шлях передачі вірусу.

Якщо у хворого хороший імунітет, то гостра форма не має симптомів. Саме тому дуже важливо регулярно та своєчасно проводити діагностику організму, здавати всі можливі аналізи та стежити за своїм здоров'ям – адже саме так можна захистити себе від небезпечних хвороб.

До матеріалів, що беруться для дослідження, належать:

слина;
сперма;
мазок із шийки матки або піхви;
кров;
сеча;
навколоплідні води.

Заборонено аналізувати у жінок під час менструального циклу.
Чоловіки не повинні мочитися за дві години перед здаванням з уретри матеріалу, що досліджується.
Не можна їсти жирну їжу та вживати спиртне за день до здачі аналізу.
Діагностика проводиться вранці та суворо на порожній шлунок.

Показання до призначення

У зв'язку з тим, що хвороба може протікати потай, але давати серйозні ускладнення, лікар рекомендує своїм пацієнтам ставитись до аналізу дуже серйозно. Здача досліджуваного матеріалу може бути призначена у таких ситуаціях:

У пацієнта виникла гарячка.
Людина приймає цитостатичні медикаменти.
Розвинулася фето-плацентарна недостатність.
Є низка неопластичних хвороб.
Спостерігаються симптоми того, що плід в утробі вагітної жінки заражений.
Імуносусперсія при ВІЛ.
Постановка на облік під час вагітності. Якщо аналізи виявляються позитивними, виникає ризик викидня або народження неповноцінної дитини.
Неврологічні розлади вагітних жінок.
Швидке зниження зору.
Запалення органів травлення.
Болі в животі праворуч, в печінці.
Проблеми із сечостатевою системою.

Крім всіх цих факторів, лікар призначає аналіз при ускладненому перебігу запалення легких та частих викиднів. Люди, які вважають себе здоровими, але часто переносять застуду, теж повинні регулярно перевіряти цитомегаловірус у мазку. Адже застуда може сигналізувати про зараження організму небезпечним вірусом. Завдяки сучасним способам діагностики, фахівці запобігають розвитку хвороби та виключать варіант зараження нею сім'ї пацієнта.

Різновиди типів аналізу

Наявність у людини цитомегаловірусу в крові в лабораторних умовах визначається декількома методами. До них належать такі:

Молекулярно-біологічний тип аналізів – це полімерна ланцюгова реакція (ПЛР) вірусу. Він ґрунтується на виявленні ДНК збудника. З огляду на те, що збудник зараховується до типу вірусів, які у ДНК, результат обстеження досить точний. Основний плюс цього варіанта полягає в тому, що результати аналізів пацієнт зможе отримати на руки вже за кілька днів.
Сенс вірусологічного способу здачі аналізу полягає в тому, що досліджуваний матеріал розміщується у відповідному середовищі, де мікроорганізми вірусу можуть розмножуватися без будь-яких перешкод. Через якийсь проміжок часу в цьому місці розростається дуже багато мікроскопічних організмів, що ідентифікуються. Мінус методу – це тривале визначення результатів.
Імунологічне дослідження має на увазі виконання імуноферментних аналізів (ІФА) і вважається найнадійнішим методом для того, щоб провести аналіз на цитомегаловірус.
При проведенні цитологічної діагностики матеріалу за допомогою збільшувального скла вивчається біологічне середовище пацієнта на наявність клітин вірусу, які зазвичай мають збільшений розмір та внутрішньоядерні включення. Довіряти такому аналізу можна на 50%, проте результати приходять досить швидко.

Розшифровка

Сукупність антитіл до цитомегаловірусу утворюється імунітетом людини у той момент, коли вірус проник у тіло людини. Організм виділяє 2 імуноглобуліни: IgM та IgG. Перший вид має на увазі приховане перебіг хвороби або легку форму, а другий знаходять при рецидиві захворювання.

Розшифровка аналізу має вигляд титру антитіл класу IgG. Для цього показника відсутня норма, бо цифра імуноглобулінів, що синтезуються, коливається, залежно від імунітету людини, її хронічних хвороб, способу життя і стану здоров'я. Але варто зважити на той факт, що IgG може виникнути і при перенесеній хворобі, і в період її загострення. Саме тому дослідження часто призначається повторно. Якщо кількість титрів антитіл IgG в крові збільшено в кілька разів, це говорить про те, що цитомегаловірус перейшов в активну фазу. Для постановки точного діагнозу людина має здати аналіз на антитіла IgM у крові.

Сьогодні у лабораторіях є безліч систем для знаходження антитіл до цього вірусу. Вони по-різному чутливі та мають різні компоненти. Загальна характеристика лише одна - імуноферментний аналіз. Норма тут також відсутня.

За рівнем фарбування рідини, куди додано досліджуваний матеріал пацієнта, проводиться розшифровка результатів ІФА. Колір розчину порівнюють із заздалегідь підготовленими позитивними та негативними зразками.

Для того, щоб розшифрувати аналіз швидше, лаборанти використовують належне розведення сироватки крові на певній тест-системі. Це дає можливість не готувати безліч розведень і скоротити час очікування на деякий час.

Практично у всіх медичних центрахє свої титри для діагностики. Кожна система, проводячи визначення, використовує референтні показники, що видають позитивні чи негативні значення.

У листку з відповідями аналізу антитіла вказують середні цифри: результат 0,9 при нормі 0,4. Тут норма - це ступінь фарбування підготовленого зразка, який не має антитіл до цитомегаловірусу.

Зразкове розшифрування виглядає наступним чином:

IgG+, IgM-. Первинно заразитися неможливо, оскільки людина має імунітет. Можливе загострення може статися за низького імунітету організму.
IgM-, IgG-. Імунітету до вірусів не виявлено, тому є можливість заразитися вперше.
IgM+, IgG+. І тут потрібно терміново лікувати патологію, оскільки аналіз показує загострення хвороби.
IgG-, IgM+. Тут є зараження вперше, яке потребує негайної терапії. Доречно перенести планування народження дитини до утворення повного імунітету.

Аналіз на цитомегаловірус розшифрувати має право лише лікар.

Для точної та своєчасної постановки діагнозу фахівець може провести додаткові діагностики, навіть якщо норму антитіл до вірусу було виявлено раніше.

Аналіз на цитомегаловірус: а у вас є ЦВМ?

Аналіз на цитомегаловірус - найважливіше обстеження у гінекології та урології. Цитомегаловірус (ЦВМ) – це вірус герпесу п'ятого типу. Захворювання дуже поширене, має різноманітні клінічні прояви. Цитомегаловірусна інфекція може протікати в генералізованій формі (ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів) та безсимптомно.

Згідно зі статистикою ЦМВ інфекція за допомогою аналізу крові на цитомегаловірус визначається у 50-80% дорослих людей, що доводить присутність у їхній крові антитіл.

Натисніть, щоб відкрити/закрити меню статті →

Симптоми ЦМВ

ЦМВ може супроводжуватися такими симптомами:

хронічна слабкість;
зростання температури;
ангіна, біль у горлі;
больові відчуття у правому, лівому підребер'ї;
збільшення лімфатичних вузлів.

Методи діагностики ЦВМ

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). За допомогою ПЛР діагностується наявність ЦМВ у крові, спинномозковій рідині, сечі та навколоплідних водах. Це популярний інструмент виявлення цитомегаловірусу, проте його результати не завжди коректні (можливий хибний позитивний результат).
Вірусологічний метод. З його допомогою вірус ЦМВ виділяється з крові, сечі, навколоплідних вод та спинномозкової рідини. Дослідження має на увазі посів на особливе живильне середовище біологічного матеріалу пацієнта, де вірус розмножується. Основний мінус способу – його тривалість (2 та більше тижнів).
Діагностика в крові антитіл до ЦМВ. Найпопулярніший аналіз дозволяє встановити факт інфікування ЦМВ та давність поширення інфекції. Якщо цитомегаловірус опинився у крові хворого нещодавно, розшифровка аналізу покаже наявність антитіл групи IgM. Імуноглобуліни групи IgG будуть діагностовані, якщо зараження має давній характер.

Аналіз на цитомегаловірус: показання

В обов'язковому порядку аналіз на ЦМВ призначається вагітним жінкам, оскільки інфікування вірусом у перші 5 місяців вагітності може призвести до загибелі плода. Небезпечна відсутність лікування ЦМВ інфекції та у другій половині вагітності. Крім того, аналіз на цитомегаловірус необхідно пройти у таких випадках:

планування вагітності;
ознаки інфекції плода; фетоплацентарна недостатність;
симптоми інфекційного мононуклеозу;
збільшення селезінки та печінки неясної природи;
невиношування вагітності, викидень;
пневмонія у дитини, що має нехарактерний перебіг.

Аналіз на ЦВМ входить до обстеження на TORCH-комплекс при вагітності.

Аналіз крові на антитіла до цитомегаловірусу

Щоб з'ясувати, наскільки давно пацієнт був інфікований ЦМВ і чи продовжує інфекція поширюватися на даний момент (чи вона активна), лікарі призначають аналіз на цитомегаловірус. Мета аналізу крові – виявлення антитіл.

Антитіла IgM. IgM – це антитіла, вироблені імунною системою через 4-7 тижнів після зараження людини ЦМВ інфекцією. Позитивний титр IgM може спостерігатися у крові 4-12 місяців, потім ці антитіла зникають.

Антитіла IgG. IgG – антитіла, що виробляються імунною системою через кілька тижнів після інфікування ЦМВ. Вони не зникають з часом, а зберігаються у крові протягом усього життя пацієнта.

Авидність антитіл. Термін "авидність" означає міцність зв'язку антитіл з мікробом, проти якого вони спрямовані. Людська імунна система влаштована так, що на початку зараження нею виробляються антитіла з низькою авідністю, а потім через кілька місяців після зіткнення з мікробом – антитіла з високою авидністю. Саме показник авидності дозволяє встановити термін давності зараження ЦМВ.

Підготовка до аналізу крові на цитомегаловірус

У рамках підготовки до аналізу на ЦМВ необхідно дотримуватись правил, наведених нижче. Правильна підготовка дасть змогу отримати точні результати.

Кров на ЦМВ здається натще, від їди бажано відмовитися за 6-8 годин до аналізу. При цьому дозволяється пити воду в будь-якій кількості, проте не можна вживати напої із вмістом цукру (солодкий чай, компот).
Якщо пацієнтка вагітна та перевіряється на ЦМВ показники, за добу до аналізу їй потрібно зменшити прийом солодощів.
За день до аналізу на ЦМВ слід відмовитися від смаженої, жирної їжі, оскільки недотримання дієти може спотворити результати та їхнє розшифрування.
На результати аналізу на ЦМВ може вплинути менструальний циклпацієнтки, тому бажано проконсультуватися про час його проведення відповідно до фази циклу з гінекологом.
Якщо хворий приймає медичні препаратиПро це також слід повідомити лікаря. Можливо, доведеться на певний час відмовитись від препарату або перенести здачу аналізів.
Стресові стани та фізичні навантаження також можуть позначитися на результатах аналізу на ЦМВ. Це повинні враховувати пацієнти, професійна діяльність яких має на увазі важку фізичну працю. Стрес також є показанням до перенесення аналізу.
Перед забором матеріалу (крові, сечі) обов'язково слід побути хвилин у статичному стані.
Складання аналізу також відкладається на кілька днів, якщо пацієнт щойно пройшов медичну процедуру, пов'язану з фізіотерапією або біопсією.
За добу до здачі аналізу на ЦМВ обов'язково слід відмовитися від прийому спиртних напоїв. З моменту куріння має пройти щонайменше години перед здаванням біологічного матеріалу.

Підготовка до аналізу сечі

Якщо матеріалом для аналізу є сеча, потрібно виключити за добу з раціону овочі та фрукти, здатні позначитися на кольорі сечі, відмовитися від діуретиків.
Перед збиранням сечі потрібна якісна гігієнічна обробка статевих органів. Пацієнткам жіночої статі не слід здавати на аналіз сечі під час менструації.
Бажано, щоб ємність, призначена для збору сечі, була взята в лабораторії, де матеріал буде досліджуватися. Якщо ж планується користування підручними засобами, ємність та кришку потрібно ретельно вимити, не застосовуючи хімічні засоби – хлорку, мило та інше.

Розшифровка аналізу ЦВМ

Розшифровка аналізу на ЦМВ розповість про наявність у крові імуноглобулінів класу IgM, igG, а також їхній рівень. Антитіла дозволяють гінекологу та урологу встановити, чи є в організмі пацієнта цитомегаловірус, чи активний він зараз, коли людина була інфікована.

Відсутність антитіл IgM, igG до ЦМВ

Якщо аналіз на IgM, igG не виявить їхньої присутності в крові пацієнта, це говорить про те, що його організм не стикався з інфекцією і не має до неї імунітету. У подібній ситуації жінка може планувати вагітність, проте має уникати контактів із ймовірними джерелами цитомегаловірусу.

Присутність антитіл igG, відсутність антитіл IgM

Якщо в організмі пацієнта в результаті аналізу виявляються лише імуноглобуліни групи igG, це чудово. Людина вже перенесла цю інфекцію в минулому і має імунітет проти неї.

При таких результатах жінка може планувати вагітність невідкладно. Імовірність того, що ЦМВ знову активізується в процесі вагітності і становитиме небезпеку для дитини, не виходить за рамки 1%. Однак теоретично таке можливе, тому вагітна повинна буде тримати своє самопочуття під контролем та при виникненні симптомів, що нагадують ознаки застуди, звернутися до лікаря.

Присутність IgM, відсутність igG

Якщо розшифрування аналізу на ЦМВ виявило виключно IgM, пацієнт був інфікований вірусом нещодавно. У подібній ситуації із вагітністю бажано почекати кілька місяців. У крові мають зникнути антитіла IgM та з'явитися антитіла IgG. Як правило, це відбувається через 8-10 тижнів після зараження.

Присутність IgM та IgG

Якщо результатом аналізу крові стало виявлення обох класів імуноглобулінів, цьому можуть бути два пояснення. Цитомегаловірус повторно активізувався в організмі або з моменту зараження пройшло кілька місяців. Вагітність планувати можна лише тоді, коли IgM зникнуть.

Діагноз вродженого вірусу ЦМВ може бути поставлений новонародженій дитині, якщо її виділення з крові або сечі відбувається у період перших трьох тижнів після пологів.

Авідність IgG до ЦМВ

Авидність антитіл - дуже важливий критерій, за допомогою якого лікарі визначають давність появи ЦМВ у крові пацієнта. Що показник авидності імуноглобулінів, то раніше сталося зараження.

Висока авидність говорить про давнє зараження та відсутність загрози для організму. Низька авидність – показник того, що інфікування цитомегаловірусом налічує трохи більше трьох місяців. В останньому випадку зачаття дитини слід відкласти до того моменту, коли авидність антитіл IgG стане досить високою.

Цитомегаловірус

Шляхи передачі

Найчастіше цитомегаловірус передається такими способами:

через слину під час поцілунку;
повітряно-краплинним шляхом;
статевим шляхом;
при переливанні інфікованої крові;
від жінки до дитини при вагітності, пологах, грудному вигодовуванні.

Симптоми

При зниженні імунітету можливі наступні прояви цитомегаловірусної інфекції:

З'являється гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), яка має яскраво виражені симптоми – підвищену стомлюваність, нездужання, слабкість, нежить, головний біль, підвищення температури. Часто ці ознаки супроводжуються запаленням мигдаликів, слинних залоз.
Генералізована форма перебігу цитомегаловірусу. Інфекція вражає внутрішніх органів людини. Запальний процес розвивається у печінковому епітелії, селезінці, підшлунковій залозі, нирках, надниркових залозах. Нерідко у хворого з'являється бронхіт, пневмонія, значно послаблюється імунна система організму.
Патології органів сечостатевої системи. У хворого з'являються симптоми систематичного неспецифічного запалення сечостатевих органів, які важко піддаються терапії звичайними антибактеріальними препаратами.

Людям, які перебувають у групі ризику розвитку цього захворювання, слід регулярно здавати аналіз крові на цитомегаловірус, щоб за необхідності своєчасно розпочати лікування. Це, насамперед, вагітні жінки, хворі, які страждають на ниркову недостатність, онкологічні захворювання, ВІЛ-інфекцію, пацієнти, які перенесли пересадку органів.

Показання до аналізу

Показаннями до призначення аналізів крові на цитомегаловірус, дослідження сечі, мазка, мокротиння є такі захворювання та стани:

підготовка та перебіг вагітності;
фетоплацентарна недостатність;
ознаки внутрішньоутробного інфікування плода;
невиношування вагітності;
неопластичні хвороби;
імуносупресія при ВІЛ-інфекції;
прийом цитостатичних (протипухлинних) засобів;
лихоманка невідомої природи;
нестандартний розвиток пневмонії, зокрема у дітей.

Методи досліджень

Цитологічний метод

В результаті аналізу за цитологічним методом у біологічних середовищах людини під мікроскопом виявляють клітини вірусу. Дані клітини мають великі розміри, внутрішньоядерні включення. Переваги цитологічного методу – простота, швидке одержання результатів. Недоліком є низька інформативність, що становить лише 50%.

Вірусологічний метод

Вірусологічний метод є одним із найбільш точних досліджень. Він полягає в тому, що зразок матеріалу (кров, сперма, слина, виділення шийки матки, навколоплідні води) міститься в живильне середовище, яке сприятливе для зростання даних мікроорганізмів. Протягом деякого часу (2-7 діб) на живильному середовищі виростають колонії мікроорганізмів, які потім ідентифікуються. Недолік вірусологічного методу – результати аналізу на цитомегаловірусі доводиться чекати досить довгий час.

Імунологічний метод

У розшифровці аналізу цитомегаловірус зазвичай вказують титр імуноглобулінів класу IgG. Але антитіла IgG можуть визначатися як у перебігу захворювання, і у разі раніше перенесеної інфекції. Тому зазвичай повторюють аналіз.

Наведемо розшифровку аналізу на цитомегаловірус за імуноферментним методом.

У даній розшифровці IgG- та IgM- означають відсутність у крові антитіл, IgG+ та IgM+ – присутність у крові антитіл.

IgG-, IgM-. Імунітет до вірусу відсутній, є ризик первинного інфікування.
IgM-, IgG+. Існує імунітет до вірусу, ризик первинного зараження відсутня. Ризик загострення залежить від імунної системи.
IgM+, IgG-. Первинне зараження, яке потребує терапії. При плануванні вагітності слід відкласти зачаття до формування імунітету.
IgG+, IgM+. Вторинне загострення інфекції, у якому необхідне лікування.

Молекулярно-біологічний метод

Цитомегалівріусна інфекція (ЦМВІ) належить до сімейства герпесвірусів. За статистикою, 90% населення планети є носіями ЦМВ. Незалежно від віку та статі, в ДНК людини може бути цей вірус, і способів усунути його не існує. Як правило, його наявність безсимптомна – дізнатися, що ви є носієм цитомегаловірусу, можна лише здавши аналізи крові та ПЛР. Чим небезпечний вірус, як він виявляє себе при зниженому імунітет і як інтерпретувати результати аналізу?

Коли обов'язково складати аналіз на цитомегаловірус

У латентній формі цитомегаловірус не становить загрози, за винятком випадків планування вагітності. З ним борються антитіла – імуноглобуліни класу G та M (IgG та IgM). Однак, якщо вірус активізувався, це може призвести до розвитку багатьох захворювань. Тому в ряді випадків аналіз на антитіла до цитомегаловірусу є обов'язковим:

при плануванні вагітності та під час неї;
при загрозі викидня;
за підозри на інфікування плода;
перед трансплантацією органів чи донорством;
при навмисному пригніченні діяльності імунної системи через прийом препаратів (особливо у разі боротьби з новоутвореннями);
при діагностуванні ВІЛ-інфекції;
при тривалих запальних захворюваннях.

Зазначимо, що за наявності первинного цитомегаловірусу в організмі вагітної жінки потрібна консультація лікаря-інфекціоніста. При латентній стадії лікування не потрібне, але необхідне професійне спостереження.

Якщо імунна система пригнічена, цитомегаловірус може призвести до розвитку наступних патологій:

пневмонія;
енцефаліт;
ретиніт;
гастроентерит;
гепатит;
вагініт, уретрит

Як і де здавати аналіз крові на цитомегаловірус

Мета аналізу на цитомегаловірус – виявлення співвідношення антитіл IgMта IgG. Як змінюється загальний аналіз крові при цитомегаловірусі у дорослих та дітей? Найчастіше ніяк. Він може виявитися непоказовим для діагностики – цей вид дослідження не завжди визначає наявність ураження клітин вірусами. Як правило, для визначення, чи є вірус в організмі, використовується аналіз крові ІФА (імуноферментний, який передбачає кратне розведення сироватки крові пацієнта) та метод ПЛР-діагностики (полімеразна ланцюгова реакція). У першому випадку проводиться забір крові з вени, у другому робиться мазок. Також проводять дослідження на авидність – ступінь сполучних зв'язків між антитілами.

Ціна на аналізи відрізняється - це залежить від оснащення лабораторії, специфіки методів дослідження та їх кількості. Здати аналіз можна у державних та недержавних установах.

Підготовка до аналізу

Аналіз крові на цитомегаловірус не потребує спеціальної попередньої підготовки. Існують лише два правила:

кров на цитомегаловірус здається на голодний шлунок;
за 2-3 дні до аналізу слід виключити із раціону жирну їжу.

Якщо ви хочете здати ПЛР аналіз, необхідно:

утриматися від статевих контактів протягом трьох днів до забору біоматеріалу;
відмовитися від використання предметів гігієни (у жінок) та антибактеріальних засобів.

Також не можна здавати ПЛР під час менструації - проводити дослідження можна або до або через два дні після її завершення. Протягом трьох годин до аналізу не можна ходити до туалету.

Фахівці радять не обмежуватись одним методом діагностики. ЦМВ може бути в організмі в різних формах, тому тільки комплексне дослідження допоможе скласти повну картину стану здоров'я.

Розшифровка результату аналізу на цитомегаловірус у дорослих та дітей

Співвідношення IgM та IgG:

обидва показники негативні: вірусу немає;
обидва показники позитивні: гострий рецидив (людина вже була носієм вірусу);
IgM негативний, IgG – позитивний: вірус присутній в організмі в латентній, безпечній формі;
IgM позитивний, IgG – негативний: первинна інфекція.

Авидність:

35-40% – первинне інфікування;
40-60% - результат, що вимагає повторної перевірки через 14 днів;
60-70% – хронічне інфікування (не первинне).

При комплексному дослідженні:

IgM, IgG та результати ПЛР негативні: інфекції немає;
IgM+, IgG+ або -, авидність низька, результати ПЛР позитивні: нещодавнє первинне інфікування;
IgG+, IgM+ або -, авидність на межі норми; результати ПЛР позитивні: пізня стадія первинного інфікування;
IgM-, IgG+, авидність вище за норму, результати ПЛР негативні: латентна форма вірусу;
IgG+, IgM+ або -,авидність низька, результати ПЛР позитивні: пробудження інфекції.

На що ще потрібно звернути увагу:

IgM – при IgG+ в організмі вагітної жінки – норма. Оскільки носіями вірусу є 9 із 10 осіб, наявність антитіл IgG у крові не повинно викликати побоювань.
Позитивний результат IgM при негативному значенні антитіл G у разі вагітності – тривожний знак. Можливість розвитку патологій плода становить 75%. У деяких випадках потрібне штучне переривання вагітності.
Антитіла IgG+ у дитини, виявлені у перші 12 місяців життя, є нормою. Через грудне вигодовування в організм малюка потрапляють материнські антитіла, які виробляють схему захисту від цитомегаловірусу надалі.

Цитомегаловірусна інфекція, цитомегалія – поширене, часто вроджене захворювання, яке провокує цитомегаловірус, CMV.

Аналіз на інфекцію ЦМВ показує позитивний результат у 90% людей, які проходять обстеження.

Кожен може бути носієм незалежно від віку та статі. Протікає безсимптомно досі зниження імунітету в людей.

Причини активізації:

ВІЛ-інфекція, СНІД;
хронічні наявні хвороби;
вагітність. Планування, перебіг, післяпологовий період;
злоякісні новоутворення;
артеріальна гіпертензія;
періодичні процедури діалізу;
наслідки трансплантації.

Захисна реакція організму при попаданні цитомегаловірусу – це поява антитіла до ЦМВ, імуноглобуліну IgM та IgG. Саме їх показники в крові та враховують при визначенні ступеня та форми, складання можливого прогнозу перебігу хвороби.

Непередбачуваними наслідками інфекція може призвести до немовлят, а також внутрішньоутробного стану плода.

Має кілька визначень як герпесвірус людини 5 типу, ЦМВ, цитомегаловірус. Патогенний мікроорганізм проникає в ДНК, вражає клітини людини та протікає у хронічній формі. Разом із кровотоком швидко поширюється по всьому організму та потрапляє у важливі органи та системи життєдіяльності людини.

Способи зараження цитомегаловірусом:

повітряно-краплинний шлях. Кашель, чхання, поцілунок;
трансплантація. Пересаджування заражених органів;
наявність CMV у крові донора;
від матері до плода через плаценту;
незахищений статевий акт.

У здоровому організмі не проявляє себе довгий час, тому часто діагностується на вже запущеній стадії. Інкубаційний період такого захворювання становить 60 днів.

Перші симптоми цитомегаловірус виявляє як звичайна інфекція:

сечового міхура, нирок, надниркових залоз;
статевої системи. Систематичні прояви захворювань, джерело яких неможливо визначити;
жовчовивідних шляхів. Порушення слизової оболонки печінкового епітелію;
шлунково-кишкового тракту. Запалення підшлункової залози;
органів дихання. пневмонія, бронхіт;
респіраторна. Нагадує ГРВІ, грип, затяжну застуду. Характеризується слабкістю, мігренями, підвищеною температурою.

Приводить до тяжкого запального процесу всіх внутрішніх органів, зниження імунної системи. Унеможливлює лікування супутніх захворювань антибіотиками та іншими лікарськими препаратами. При зверненні до фахівця призначається визначення причини ускладнень ЦМВ спеціальний аналіз.

Цитомегалія у дітей та дорослих

Цитомегаловірусна інфекція або цитомегалія викликає в організмі реакцію з боку імунної системи на наявність чужорідних клітин. Починають вироблятися захисні білкові антитіла, як IgM, IgG, і навіть лімфоцити: CD 4, CD 8.

Показник імуноглобуліну М свідчить про первинне зараження. Через 2 місяці змінюється на G, який свідчить про хронічний перебіг або цитомегалію.

Вона має свої різновиди залежно від форми інфікування:

уроджена. Людина, заражена в утробі матері в більшості випадків може все життя не знати про наявність ЦМВ в організмі. У поодиноких випадках, коли мати перенесла первинне потрапляння вірусу, він викликає у немовлят жовтяницю, запалення сітківки ока з подальшою втратою зору, невеликі шкірні крововиливи, висипання. Загроза затримки внутрішньоутробного розвитку та викидня;
набута. Джерелом зараження може бути в дитячому віці грудне годування. У дорослого життя- статевий контакт, пересадка органів, переливання крові;
мононуклеозоподібний синдром. Характеризується тими самими симптомами, як і вірус Ебштейна-Барра. Супроводжується наявністю лихоманки, больовими відчуттями у м'язах, суглобах, збільшенням лімфовузлів. Рідше викликає краснуху, гепатит та пневмонію;
особи, які входять до особливої групи ризику. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів цитомегаловірус призводить до енцефаліту, кровотечі в шлунково-кишковому тракті, жовтяниці, ураженням сечостатевих органів Можлива повна дисфункція всіх систем та летальний кінець. При пересадці органів спостерігається відторгнення донорського матеріалу.

У більшості випадків цитомегаловірус стає погіршенням стану здоров'я людини, загостренням наявних захворювань та часто до смерті. Особливо це стосується людей зі зниженим імунітетом новонароджених, а також людей у період після трансплантації органів, які змушені пригнічувати захисні клітини організму.

Аналізи на ЦМВ

Так як певних побоювань стан здоров'я у людини не виникає, він може все життя бути лише носієм цитомегаловірусної інфекції і не знати про це.

Навіть дуже часті прояви запальних процесів можуть закінчуватися швидко і викликати підозр. А загальні стандартні аналізи не завжди здатні визначити наявність серйозного ураження клітин чужорідними мікроорганізмами.

Причини, з яких на цитомегаловірус аналіз обов'язковий:

планування та перебіг вагітності;
загроза викидня;
підозра на внутрішньоутробне інфікування плода;
прийом препаратів проти новоутворень;
ВІЛ-інфекції;
майбутнє донорство;
трансплантація;
тривалий перебіг запальних процесів в організмі у дорослих та дітей.

У таких випадках визначається цитомегалія. І подальше лікування залежить від продовження дослідження вірусу, його форми та тривалості інфікування організму. Але, на жаль, саму інфекцію можна лише приглушити до латентного стану.

Щоб попередити її появу, доведеться регулярно проходити обстеження і часто здавати відповідні аналізи. За потреби перебувати на диспансерному обліку.

Імуноферментний аналіз на цитомегаловірус

Імунологічний метод, як аналіз крові ІФА, дозволяє вивчити точний хімічний склад та наявність антитіл, які у разі проникнення чужорідних клітин виробляє організм. При проведенні дослідження використовуються спеціальні титри, які вказують, скільки разів у крові та її сироватці при розведенні було виявлено позитивну реакцію.

Повне розшифрування аналізу на цитомегаловірус передбачає співвідношення в крові антитіл IgM, IgG:

IgM "-", IgG "-". Повна відсутність реакції із боку імунної системи. Людина схильна до зараження;
IgM "-", IgG "+". Ризик зараження мінімальний, залежить від імунітету;
IgM "+", IgG "-". Початок формування вірусу в організмі. Необхідне лікування;
IgM "+", IgG "+". Загострення. Вимагає негайного додаткового обстеження та проходження курсу лікування.

На даний момент цей спосіб визначення захворювання вважається найнадійнішим. За правильного лабораторного вивчення результат становить 100%. Іноді призначається повторне проведення обстеження за відсутності будь-якого з двох антитіл у результатах. І тут аналіз вважається хибним.

ПЛР аналіз на цитомегаловірус

Застосування полімеразної ланцюгової реакції часто досить ефективно при правильному взятті досліджуваного матеріалу. Може мати похибку при протіканні латентної або хронічної форм цитомегаловірусу.

Щоб провести аналіз ЦМВ, збирається будь-який секрет організму: сеча, сперма, слина, мокротиння, кров, кал. Це можуть бути і рідини: спинномозкова, плевральна. Зіскрібки та мазки із зовнішніх органів видільної сечостатевої системи.

Правила щодо ПЛР аналізу на цитомегаловірус:

виключення статевої близькості. За 3 доби до забору матеріалу;
не використовувати антибактеріальні рідини та предмети гігієни;
перед чи після 2 днів після менструального циклу;
не можна відвідувати туалет за 3 години до взяття матеріалу.

У пробі, взятій на дослідження, виділяють ДНК. За допомогою спеціальних синтетичних реакцій підбирають схожі раніше отримані фрагменти вірусу. Позитивний результат – наявність ЦМВ, негативний – відсутність.

Рідкісні випадки хибнонегативних показників свідчать про незначну кількість цитомегаловірусу або стадії його безсимптомного перебігу.

Аналіз РІФ на цитомегаловірус

Ще одним методом визначення ЦМВ є непряма імунофлуоресценція. Визначає наявність у крові показника, як РР65. Це значення білкової оболонки, що у лейкоцитах.

При проведенні цього аналізу враховується ступінь сполучних зв'язків між антитілами та антигенами, індекс авидності:

35% - 40%. Первинне влучення вірусу;
40% - 60%. Помилковий результат. Повторний аналіз проводиться за 2 тижні;
60% - 70%. Хронічне інфікування.

Вказуються відсоткові показники імуноглобулінів IgG по відношенню до цитомегаловірусної інфекції. Чим вище цифра, тим більше білкових клітин виділяє організм для боротьби з вірусним захворюванням.

Єдиної загальноприйнятої норми виробітку антитіл типу IgG немає. Вона обчислюється індивідуально залежно від віку та індивідуальних особливостей носія вірусу.

Лікування цитомегаловірусу

У більшості випадків гостра форма впливу інфекції на організм не потребує терапії. Людина може самостійно впоратися із симптомами та характерними особливостямихвороби.

Лікування призначається у разі загрози життю або погіршення стану здоров'я, порушення роботи органів та систем.

Противірусний препарат «Ганцикловір». Проникає у клітини ДНК, зменшує кількість цитомегаловірусу, гепатиту В, герпесу в крові. Призначається внутрішньовенно. Добова доза – 2 рази на протязі 1 години по 5 мг/кг. Препарат розводять 5%-ним розчином глюкози. Тривалість курсу – 2-3 тижні.

Внутрішньовенні противірусні ін'єкції «Панавір». на початковій стадіїзахворювання добове дозування - 400 мкг кожні 48 годин. При тяжкому перебігу – 600 мкг через 48 годин перший тиждень. Наступні 7 днів – 400 мкг кожні 72 години.

Імуноглобулін «Цитотект». Має спрямовану дію проти цитомегаловірусної інфекції. Призначається внутрішньовенно. Дозування – 50 МО/кг. Кількість введень лише за рекомендацією лікаря.

Повністю позбутися цитомегаловірусної інфекції неможливо. Метою лікування є зменшення клітин, уражених вірусом та відновлення організму, підвищення рівня імунітету. У разі успішно проведеного курсу антитіла усувають активність інфекції до латентної форми.

Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ) – це інфекційне захворювання, яке спричиняє цитомегаловірус або вірус герпесу 5 типу. До 90% населення світу заражено збудником хвороби та є безсимптомними носіями. Небезпека ЦМВІ є для здоров'я людей з імунодефіцитними станами. може призвести до внутрішньоутробного зараження плода: мертвонароджуваності, пороком розвитку, глухоті, зниження гостроти зору, розумової відсталості. Аналіз на цитомегаловірус дозволяє виявити захворювання на ранніх етапах розвитку та призначити лікувально-профілактичні заходи для запобігання прогресу недуги.

Найчастіше, але заразитися можуть і люди у зрілому віці. Шляхи інфікування: повітряно-краплинний, контактний, гемотрансфузійний, статевий, внутрішньоутробний, під час пологів. Інкубаційний період захворювання становить 30-60 днів. вірус зі струмом крові поширюється організмом, впроваджується в клітини тканин внутрішніх органів, розмножується і викликає їх загибель. Життєдіяльність віріонів призводить до специфічних мікроскопічних змін уражених клітин – збільшення ядра, яке набуває вигляду «очі сови».

У перші дні після впровадження інфекції в організм імунна система виробляє антитіла – імуноглобуліни класу М (IgM). Специфічні IgM зв'язуються з антигенами вірусів та знешкоджують їх. Антитіла присутні у крові протягом 1-1,5 місяців і свідчать про гостру стадію хвороби. На 10-14 день після інфікування синтезуються імуноглобуліни класу G (IgG), які зберігаються у периферичній крові протягом усього життя. Вони знешкоджують віруси і є показником імунної пам'яті. Виявлення в аналізі IgG вказує на перенесене захворювання та стійкий імунітет до ЦМВІ.

Первинне інфікування може протікати без клінічних проявів або маскується під ГРЗ, що тривало протікає (3-6 тижнів). У важких випадках при гнобленні імунітету розвивається генералізована форма хвороби з ураженням внутрішніх органів та нервової системи. Після стихання гострої фази вірус залишається в організмі в дрімаючому стані - носійство інфекції. Хвора людина чи носій заразний для оточуючих.

Кому призначають обстеження ЦМВІ?

Незважаючи на те, що цитомегаловірус після зараження залишається в організмі довічно, небезпека для здоров'я в більшості випадків не становить. Аналіз на цитомегаловірус необхідний людям із групи ризику, які схильні до агресивного впливу інфекції на здоров'я. Активне розмноження віріонів та ураження внутрішніх органів виникає при гнобленні імунної системи. Не менш небезпечне внутрішньоутробне зараження плода, особливо в першому триместрі вагітності, коли відбувається закладання органів та систем.

Групи ризику, яким потрібне призначення аналізу на цитомегаловірус:

жінки у період підготовки до зачаття дитини;
вагітні;
набуті та вроджені імунодефіцити, у тому числі ВІЛ/СНІД;
прийом імуносупресивної терапії аутоімунних захворювань, після трансплантації органів, у період хіміотерапії та променевої терапії злоякісних пухлин;
онкологія;
новонароджені із внутрішньоутробним зараженням ЦМВІ;
діти, які часто і довго хворіють простудними захворюваннямита ГРВІ.

При низькому рівні захисних сил організму вірус вражає внутрішні органи та центральну нервову систему до появи клінічних ознак хвороби (в інкубаційному періоді). Діагностика ЦМВІ у разі виникнення симптомів вимагає тривалого лікуваннята пов'язана з розвитком ускладнень. Своєчасне виявлення інфекції у перші дні після зараження дозволяє запобігти прогресуванню хвороби та знизити ризик небажаних наслідків.

Аналізи для виявлення цитомегаловірусу

Для виявлення інфікування застосовують лабораторну діагностику, яка дозволяє виявити специфічні антитіла в крові, генетичний матеріал вірусу в різних середовищахорганізму, характерні мікроскопічні зміни у клітинах.

Найчастіше вживані аналізи:

ІФА (імуноферментний аналіз);
ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція);
цитологія;
культуральний метод.

Первинне обстеження для виявлення цитомегаловірусу в крові включає ІФА. Інші методи вважаються додатковими для уточнення діагнозу та правильної інтерпретації аналізу.

Серологічна діагностика методом ІФА

Серологія дозволяє виявити в крові специфічні антитіла до цитомегаловірусу – IgM та IgG. Для діагностики захворювання має значення такі показники:

присутність у крові IgM, IgG;
наростання тиру антитіл у парних сироватках через 2-3 тижні;
авидність IgG.

Виявлення в крові імуноглобулінів М і G дає інформацію про стадію хвороби та набутий імунітет. Наростання титру антитіл дозволяє підтвердити факт первинного зараження чи рецидиву інфекції.

Серологічний аналіз крові дозволяє виявити в крові специфічні антитіла до цитомегаловірусу – IgM та IgG

Авидність IgG – це здатність антитіл зв'язуватися з антигеном (цитомегаловірусом). На початку захворювання авидність низька (менше 40%) або середня (40-60%). У міру стихання гострої фази ЦМВІ та набуття імунітету, авидність стає високою (понад 60%). Показник авидності необхідний визначення ризику первинного зараження матері для внутрішньоутробного інфікування плода. Високий показник свідчить на користь інфікування понад 20 тижнів тому, що значно знижує ймовірність ураження організму плода.

Розшифрування аналізу наведено у таблиці.

Показники IgM	Показники IgG	Авідність IgG	Інтерпретація результатів аналізу
негативний	негативний	не проводять визначення	Серонегативний результат. Зараження цитомегаловірусом був. Специфічний імунітет не вироблено. Вагітні жінки та хворі з імунодефіцитами перебувають у групі ризику щодо зараження. Необхідні профілактичні заходи щодо запобігання інфікуванню в період виношування плода
позитивний, наростання титру антитіл при повторному дослідженні	негативний, або позитивний, з наростанням антитіл при повторному дослідженні	низький показник (менше 40%)	первинне інфікування цитомегаловірусом, під час вагітності високий ризик внутрішньоутробного зараження плода
негативний, або позитивний з низьким титром антитіл	позитивний, з зниженням рівня антитіл до мінімального постійного рівня, який зберігається протягом життя	середній показник (40-60%)	стадія одужання при первинній інфекції або рецидив хвороби, ризик для внутрішньоутробного зараження плода зберігається
негативний	позитивний із постійним рівнем титру антитіл	високий рівень (понад 60%)	латентна стадія перебігу інфекції (носійство), немає ризику для здоров'я плода
негативний, рідше позитивний	позитивний	низький рівень	рецидив захворювання, ризик для розвитку плода низький

Аналіз крові на цитомегаловірус методом ІФА призначають жінкам під час планування зачаття. Якщо жінка не обстежилася до вагітності, аналіз необхідно пройти в перші 4-8 тижнів після зачаття. Зазвичай діагностику призначає гінеколог при постановці вагітної на облік жіночої консультації. Несвоєчасне обстеження збільшує ризик внутрішньоутробного ураження плода.

Аналіз на цитомегаловірус проводять пацієнтам перед трансплантацією органів, призначенням хіміотерапії, променевої терапії, цитостатиків, глюкокортикоїдів. Хворі на імунодефіцити регулярно проходять обстеження для профілактики прогресування хвороби. Своєчасна діагностика дозволяє запобігти розвитку ускладнень.

Методика ПЛР допомагає виявити ДНК вірусу в крові, слині, мокротинні, сечі, зіскрібках з піхви та шийки матки, змивів з трахеї та бронхів. Виявлення генетичного матеріалу збудника ЦМВІ в крові вказує на активну фазу хвороби – первинне зараження чи рецидив. Присутність ДНК вірусу в інших середовищах вважають варіантом носія та хронічного перебігу захворювання. Якщо ДНК не виявляють в організмі, це негативний результат діагностики, який свідчить на користь відсутності зараження.

Розшифрування аналізів на цитомегаловірус методикою ПЛР проводять з урахуванням серологічної діагностики. Обстеження також проводять вагітним жінкам при високому ризикувнутрішньоутробне зараження плода. Для цього за допомогою амніоцентезу роблять паркан навколоплідних вод і виявляють генетичний матеріал збудника. Виявлення ДНК підтверджує зараження дитини від матері.

Цитологія

Цитологічний метод дослідження призначають за сумнівних результатів ІФА та ПЛР. Для отримання клітин роблять біопсію ураженого органу, центрифугують слину, мокротиння, кров, роблять зіскрібки з глотки, уретри, цервікального каналу. При мікроскопії на користь ЦМВІ свідчить збільшення ядра і форма клітини як «очі сови».

Культуральний метод

Посів зіскрібків та біологічних рідин на живильні для збудника середовища називають культуральним методом. Діагностику застосовують для підтвердження діагнозу, після проведення ІФА та ПЛР. Недоліком дослідження є отримання результату через 7-10 днів – мінімальний термін для зростання колоній вірусу на живильних середовищах.

Підготовка до аналізів

Спеціальної підготовки до обстеження не потрібно. Для аналізу роблять забір венозної крові натще – 4-6 годин утримання від їди. Напередодні діагностики не рекомендують фізичні та стресові навантаження, вживання алкогольних напоїв та жирної їжі. За годину до збирання біоматеріалу слід утриматися від куріння.

Здача крові на аналіз

Своєчасне лабораторне обстеження при ЦМВІ дозволяє провести ранню діагностику, знизити ризик внутрішньоутробного зараження плода, прогресування захворювання, розвитку тяжких ускладнень. Метод виявлення цитомегаловірусу в організмі вибирає лікар відповідно до тяжкості стану хворого та наявності супутніх захворювань. Групам ризику необхідно спостерігатися у спеціаліста та регулярно здавати аналізи для контролю активності інфекції. Жінкам рекомендують діагностику до зачаття дитини.

Ще з цієї теми:

Сподобалася стаття? Поділіться їй

Роздрукувати статтю