Що треба знати про токсоплазмоз при вагітності

Токсоплазми здатні проникати через вагітну плаценту. Вони впливають протягом самої вагітності і викликають патологію розвитку у плода. Скринінг серологічного обстеження вагітної жінки на токсоплазмоз та проведення антимікробної терапії – поширені методи профілактики токсоплазмозу у вагітних.

Рис. 2. Схема розповсюдження інфекції. Дикі та домашні кішки – основні господарі токсоплазм. Теплокровні тварини (зокрема люди) та птахи – проміжні.

Рис. 3. Домашні та дикі кішки – основне джерело поширення токсоплазм.

Лімфовузли значно збільшуються у розмірах.

Токсоплазмоз у вагітних жінок може протікати у формі носія, мати латентний (прихований) перебіг, мати гострий або підгострий перебіг, набувати хронічного перебігу з періодичними загостреннями. Захворювання найчастіше протікає доброякісно.

Ознаки та симптоми токсоплазмозу при вагітності

Латентна форма токсоплазмозу

Безсимптомний перебіг захворювання можна визначити лише за допомогою визначення рівня антитіл або визначення імуноферментного аналізу (ІФА) імуноглобулінів IgM.

Гостра форма токсоплазмозу у вагітних жінок

Гостра форма захворювання завжди протікає тяжко. Інкубаційний період (період розмноження токсоплазм) становить у середньому кілька тижнів. Загальна слабкість, нездужання, м'язові болі, озноби та субфебрильна температура тіла - основні симптоми токсоплазмозу при вагітності в цей період.

• Збільшені лімфовузли (частіше в області шиї та потилиці, рідше в пахвових та пахвинних областях) мають м'яку консистенцію, злегка болючі при пальпації, не спаяні один з одним. Їхній розмір не більше 1,5 см. Збільшення мезентеріальних лімфовузлів симулює картину гострого живота.
• Хвороба часто протікає типу нейроінфекції з явищами менінгоенцефаліту або енцефаліту. Розвивається неврит зорових нервів та парези.
• Висипка короткочасна, носить характер плям (розеол) і папул.
• При ураженні м'язової тканини розвиваються міозити та міокардит.
• У ряді випадків збільшується печінка та селезінка.
• При ураженні органів зору розвивається хоріоретиніт.

Гостра форма токсоплазмозу триває від кількох днів до кількох місяців. Надалі формується вторинно-латентна форма захворювання або хвороба набуває хронічного перебігу.

Рис. 4. Токсоплазми з псевдоцистом або цистом активізуються і проникають у кров, звідки через плаценту потрапляють в організм плода, вражаючи його на будь-якій фазі його розвитку.

Хронічний токсоплазмоз при вагітності

Хронічний токсоплазмоз протікає з постійними загостреннями та рідкісними проміжками ослаблення симптомів захворювання, незначною ефективністю протиінфекційного лікування. Тривалий субфебрилітет, явища інтоксикації та астенії, генералізоване збільшення лімфатичних вузлів – основні симптоми токсоплазмозу при вагітності у цей період захворювання.

Клінічні прояви захворювання залежать від ураження внутрішніх органів - центральної та периферичної нервової системи, м'язів, очей, печінки, селезінки, статевих органів. Хворих непокоїть слабкість, порушується сон, погіршується апетит. Зниження пам'яті, адинамія та психоемоційна нестійкість – постійні симптоми захворювання.

Симптоми токсоплазмозу при вагітності не мають якихось особливостей чи відмінностей від відомої клінічної картини захворювання.

Детально ознаки та симптоми токсоплазмозу описані у статті

Лабораторна діагностика токсоплазмозу у вагітних жінок

Серологічні методи: реакція непрямої імунофлюоресценції (РНІФ), імуноферментний аналіз (ІФА Toxo, IgG, IgM) є основою лабораторної діагностики токсоплазмозу. Динаміка рівня антитіл класу IgG і IgM - маркер ефективності терапії, що проводиться.

Наявність антитіл класу IgM, динаміка титру імуноглобулінів, що достовірно наростає, їх високий рівень підтверджують діагноз токсоплазмозу. Надійність діагностики підтверджується даними моніторингу за рівнем антитіл у динаміці.

Підвищення рівня антитіл всіх класів відзначається на 2-3 тижні від моменту зараження. Правильна інтерпретація даних - обов'язок лікаря.

Про інфікування під час вагітності свідчать такі фактори:

• наростання титрів антитіл у разі постановки реакції з інтервалом у 2 - 3 тижні,
• наявність епідеміологічних передумов до первинного інфікування,
• виявлення трофозоїдів токсоплазм у біологічних рідинах організму вагітної,
• Еталонним методом діагностики є позитивна реакція виявлення ДНК збудників в амніотичній рідині (метод ПЛР).

Хворі на токсоплазмоз небезпеки для оточуючих не уявляють, що дозволяє на час лікування їх не ізолювати, а лікувати в домашніх умовах або умовах загальносоматичного стаціонару.

Лікування токсоплазмозу у вагітних проводиться з другого триместру вагітності. Роваміцині Фансидар- препарати вибору для лікування цього захворювання. Доцільно проводити два повні курси протимікробної терапії з перервою 1 - 1,5 місяці. Хороший ефект дає одночасне застосування імуномодуляторів. Головить, Поліоксидоній). Зниження рівня антитіл класу IgM говорить про позитивну динаміку лікувального процесу

Підбір препарату, його дози та визначення тривалості лікування здійснюється лише лікарем. Виявлення токсоплазмозу на ранніх термінах вагітності та проведення адекватного лікування запобігає інфікуванню плода.

Особливості диспансерного спостереження за вагітними жінками

Токсоплазмоз під час вагітності підтверджує лікар інфекціоніст. У Росії жінки дітородного віку інфіковані токсоплазмами в 20 - 30% випадків.

1. Жінки, які перехворіли на токсоплазмоз до вагітності (за пів року і більше) і не мають жодних скарг та симптомів захворювання, зі стабільно низьким рівнем IgM лікування не потребують. Вони вважаються практичними здоровими особами. Діти, народжені від жінок, обстежуються на токсоплазмоз за наявності клінічних показань.

Не інфіковані токсоплазмами жінки становлять 70-80%. Вони входять до групи ризику на вроджений токсоплазмоз.

1. Групу високого ризику становлять вагітні жінки, інфіковані під час вагітності, оскільки інфекція у 30-40% випадків передається плоду. З появою вперше позитивних серологічних реакцій, наростання титру антитіл у 3 - 4 рази, вагітним жінкам показано проведення екстреного попереджуючого лікування. Діти, народжені від жінок, обстежуються на токсоплазмоз і, за наявності показань, підлягають лікуванню. Диспансерне спостереження таких дітей становить 10 років.
2. З метою виявлення первинного інфікування вагітні жінки, які не інфіковані токсоплазмами, підлягають диспансерному спостереженню та обстежуються 1 раз на 1 – 2 місяці.

Постійний серологічний контроль під час вагітності – основа профілактики токсоплазмозу.

Наслідки токсоплазмозу при вагітності

Рис. 6. На фото плід на 8-му тижні вагітності. Інфікування токсоплазмами в 1 триместрі вагітності ускладнюється важкими аномаліями розвитку та внутрішньоутробною загибеллю плода. Ризик зараження плода у період становить 17%.

Рис. 7. На фото плід на 12-му тижні вагітності. Інфікування токсоплазмами плода на 12 - 18 тижні вагітності ускладнюється важким ураженням центральної нервової системи (гідроцефалія), органів зору та печінки. Ризик зараження плода у період становить 25%.

Рис. 8. На фото плід на 18-му тижні вагітності. Інфікування токсоплазмами плода на 18-24 тижні вагітності ускладнюється патологією багатьох внутрішніх органів. При народженні у новонароджених відзначається жовтяниця, анемія, збільшена печінка та селезінка, тромбоцитопенія. Ризик зараження плода у період становить 65%.

Рис. 9. На фото плід на 28-му тижні вагітності. Інфікування плода токсоплазмами на пізніх термінах (28 - 40 тижнів) ускладнюється глухотою та ураженням органів зору, що виявляються через кілька років від моменту народження. Ризик зараження плода у період становить 80%.

Вроджений токсоплазмоз

Вроджений токсоплазмоз становить 1 - 8 хворих на 1000 живих новонароджених.

Інфікування вагітних на ранніх термінах або незадовго до вагітності небезпечне у зв'язку з можливістю ураження токсоплазмами плодового яйця, що призводить до викидня, мертвонародженню, народження дітей з вадами розвитку, гепатоспленомегалією та ін.

При інфекції, що безсимптомно протікає, у вагітної в період придушення імунітету може наступити реактивація токсоплазмозу. Токсоплазми з псевдоцистом і цистом активізуються і проникають у кров, звідки через плаценту потрапляють в організм плода, вражаючи його на будь-якій фазі його розвитку.

Інфікування плода на пізніх термінах вагітності призводить до народження дітей, симптоми токсоплазмозу у яких у вигляді глухоти та ураження органів зору проявляються через кілька років від народження.

Вроджений токсоплазмоз протікає або у вигляді гострого захворювання, або відразу може приймати латентний або хронічний перебіг.

Гостра форма вродженого токсоплазмозу протікає тяжко. Інтоксикація, лихоманка, висипання на шкірі (екзантема), ураження багатьох внутрішніх органів, очей, центральної нервової системи та збільшення лімфатичних вузлів – основні клінічні прояви захворювання. Захворювання часто набуває прогресуючого перебігу. Дитина вмирає на перших тижнях життя.

У деяких випадках гострота процесу поступово стихає і хвороба набуває хронічної течії. У цей період захворювання проявляється ознаками ураження центральної нервової системи – відставанням розумового розвитку, парезами, паралічами, епілептиформними нападами, хоріоретинітом.

Рис. 10. Висип у новонародженого при токсоплазмозі (екзантема новонароджених).

Рис. 11. Вроджений токсоплазмоз. Розміри збільшеної печінки та селезінки відзначені фломастером.

Рис. 12. Збільшення печінки при вродженому токсоплазмозі часто супроводжується жовтяницею.

Рис. 13. Гідроцефалія – вада розвитку нервової системи при токсоплазмозі.